Постановление суда № 76708433, 27.01.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1256/15 Справа № 199/7802/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 56

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Черненкової Л.А., Петешенковій М.Ю., при секретареві Яловій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський автоцентр на Калиновій” на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровськ від 10 листопада 2014 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський автоцентр на Калиновій” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Амур-Нижньодніпровського райсуду м.Дніпропетровськ від 10.11.2014р. відмовлено у задоволенні позову ТОВ “Дніпропетровський автоцентр на Калиновій” до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої нестачею. В апеляційній скарзі ТОВ “Дніпропетровський автоцентр на Калиновій” просило скасувати вказане судове рішення та залишити позов без розгляду.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

Згідно наказу від 1.07.2010р. ОСОБА_2 працював на посаді завідуючого складом запасних частин ТОВ “Дніпропетровський автоцентр на Калиновій”, а ОСОБА_3 згідно наказу від 10.03.2011р. – комірником вказаного складу (а.с.37,38 т.1). 9.02.2012р. з метою забезпечення зберігання матеріальних цінностей між товариством та членами колективу центрального складу СТО ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність (а.с.46-49 т.1). За результатами інвентаризації товарно-матеріальних цінностей по складу “Центральний” 13.12.2012р. постійно діючою головною інвентаризаційною комісією товариства встановлено факт надлишків, нестачі та наявність бракованих та неліквідних матеріалів (а.с.50-187 т.1). За висновком службового розслідування факту нестачі від 7.02.2013р. винними у виникненні нестачі у сумі 43835,02грн. визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.198-203 т.1). За розрахунком товариства частина відшкодування нестачі ОСОБА_2 складає 29505,06грн., а ОСОБА_3 - 14329,96грн. (а.с.4 т.2). Згідно копії платіжного доручення від 11.09.2013р. товариством отримано 21917,51грн. у якості відшкодування ОСОБА_3 шкоди, завданої нестачею (а.с.243 т.1). За висновками судово-економічної експертизи від 4.06.2014р. не вбачалось можливим підтвердити встановлену інвентаризацією по центральному складу нестачу та визначити по яким конкретно товарно-матеріальним цінностям вона виникла (а.с.29-40 т.2).

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано відповідно до вимог ст.ст.130,134,135-2,135-3,138 КЗпП України, ст.60 ЦПК України ухвалив рішення про відмову за недоведеністю у задоволенні позову ТОВ “Дніпропетровський автоцентр на Калиновій” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди.

Апеляційна скарга товариства містить лише один довід – недодержання судом вимог п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України про залишення позову без розгляду у звязку з неявкою його представника у судове засідання. Однак можливість залишення без розгляду позовної заяви у разі повторної неявки позивача у судове засідання передбачено ч.3 ст.169 ЦПК України до початку розгляду справи по суті. Між тим, дана цивільна справа перебувала у провадженні суду з липня 2013 року, неодноразово призначалась до розгляду (а.с.2,220 т.1). Позовні вимоги розглядались судом по суті, з їх приводу представник товариства та відповідачі надавали пояснення, для їх вирішення призначена та проведена відповідна судова експертиза (а.с.1,17,18– 40 т.2). 23.07.2014р. після проведення експертизи судом поновлено провадження (а.с.44 т.2). У судовому засіданні 20.08.2014р. два представники товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_7 надали пояснення по суті позовних вимог (а.с.54 т.2). Після цього у вказаному судовому засіданні оголошувались перерви на 18.09.2014р., 16.10.2014р. та 10.11.2014р. (а.с. 60,64 т.2). У два останні судові засідання після перерви представник позивача не зявився без повідомлення причин неявки. Вказані обставини свідчать, що неявка представника позивача відбулась у судове засідання після фактичного розгляду справи по суті та оголошеної у ньому перерви відповідно до вимог ч.3 ст.159,173,176,191 ЦПК України. Вимогами ч.2 ст.169 ЦПК України передбачено, що неявка представника в судове засідання без повідомлення про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи, проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд. Враховуючи наведені обставини та те, що товариством не заявлялось клопотання про відкладення справи, суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу. Доводів щодо неправильності судового рішення по суті апеляційна скарга товариства взагалі не містить. Між тим, відповідно до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином рішення суду за доводом апеляційної скарги скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський автоцентр на Калиновій” відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровськ від 10 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді : Пономарь З.М.

ОСОБА_8

ОСОБА_9