
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6769/18
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року про повернення клопотання про уточнення, збільшення позовних вимог від 21.08.2018 ухвалену суддею Кухар Н.А., час ухвалення 16:04 год., місце ухвалення м.Львів у справі № 813/1892/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії, повний текст складено 27.08.18р., -
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року заявникам повернено клопотання про уточнення, збільшення позовних вимог від 21.08.2018 у справі № 813/1892/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не погоджуючись з даною ухвалою подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити до суду першої інстанції, для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що дана ухвала порушує її конституційне право на судовий захист в Україні, прийнята з порушенням Конституції України, ст.6 Конвенції.
ОСОБА_2 міська рада подала відзив на апеляційну скаргу в якому зазначила, що позивачкою змінено підставу та предмет позову, оскільки заявлено позовні вимоги, які не мають відношення до первісних позовних вимог, що не узгоджується з нормами ч.1 ст.47 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
З відокремлених матеріалів справи вбачається, що 04.05.18р. до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправним рішення ОСОБА_2 міської ради від 25.01.2018 року № 1097, в частині позбавлення пільги 50% учасників ВВ війни на послуги на телефон, які суперечать матеріальним нормам п.18 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; зобов»язати відповідача внести зміни до рішення ОСОБА_2 міської ради від 25.01.2018 року №1097 ( та в попередні рішення ОСОБА_2 міської ради за 2014-2017 р) включити у пільговий список пільговиків учасників ВВ війни на виконання п.18 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та поновити прямі конституційні права позивачки учасника Великої вітчизняної війни, інваліда 1 групи; зобов”язати відповідача добровільно виконати п.18 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” провести перерахунок та виплати переплат за попередні роки 2014-2017 р. в порядку ст.19 Конституції України.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 відкрито загальне позовне провадження в даній справі та призначено підготовче засідання на 10 липня 2018 року.
В процесі підготовчого провадження, 21.08.2018 (вх. № 26182) позивачкою до Львівського окружного адміністративного суду подано клопотання про уточнення, збільшення позовних вимог, в якому просить суд: "Щодо зобов’язання Договірної сторони України виконавчої влади України, КМ України, Міністерства соціальної політики України, ОСОБА_2 міської ради – виконати Міждержавну угоду 09.09.1944 – виконати закон ст. 14 Закон України “Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту”, виконати ст..9, 22, 46, 48 Конституції України; зобов’язати відповідача ОСОБА_2 міську раду внести в рішення від 25.01.2018 року, і надати пільги учасникам Великої вітчизняної війни на пільговий проїзд та 50 % пільги на стаціонарний телефон; залучити до участі у справі – належних відповідачів та третіх осіб (про залучення належного відповідача ОСОБА_4 України, Кабінету Міністрів України); Винести окрему ухвалу у справі з метою поновлення прав та законних інтересів учасників Великої вітчизняної війни скасувати неконституційні зміни до Закону України від 28.12.2014 р. № 76 - VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” в супереч вимог ст. 22 Конституції України. Підготувати подання до Конституційного суду України щодо визнання неконституційних змін до закону, які порушують права та законні інтереси учасників Великої вітчизняної війни – позивачки. Законом України від 28.12.2014 р. № 76- VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” в супереч вимог ст. 22 Конституції України прийнято протиправно неконституційні дії виключено п. 7 та 16 ст.14 Закону, яким був передбачений пільговий проїзд для учасників Великої вітчизняної війни та неконституційними змінами до закону погіршено і так складне становище учасників Великої вітчизняної війни, які залишилися з талонами на проїзд однак поїхати по пільгах не змогли. Зобов’язати відповідача добровільно компенсувати витрати позивачці понесені на придбання квитків на 1226 грн., проїзд з Львова до ОСОБА_5 і з ОСОБА_5 до Львова; зобов»язати відповідача добровільно провести перерахунок та компенсувати витрати позивачці понесені переплатою за послуги на стаціонарний телефон більше ніж 50% , а саме позивачкою сплачено 100%.”.
Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, дане клопотання повернено з підстав не виконання вимог, передбачених ч.7 ст.47 КАС України, а саме позивачі не додали до уточненої позовної заяви від 21.08.2018 року доказів направлення копії такої позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, що є підставою для неприйняття його до розгляду та повернення заявникам.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення клопотання про уточнення, збільшення позовних вимог, оскільки, як вбачається з відокремлених матеріалів, надісланих для розгляду апеляційним судом, (а.с.115-121) ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_3, не надано до уточненої позовної заяви від 21.08.2018 року доказів направлення копії такої позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам, оскільки зі змісту позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог адміністративного позову судом першої та апеляційної інстанції також встановлено, що позивач змінює одночасно і підставу і предмет адміністративного позову, що не передбачено нормами КАС України.
Відповідно до ч.1, 7 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п’ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.
Щодо клопотання позивача про винесення окремої ухвали, то таке є правом, а не обов»язком суду відповідно до ч.1 ст.249 КАС України.
керуючись ст. 243, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року про повернення клопотання про уточнення, збільшення позовних вимог від 21.08.2018 у справі № 813/1892/18 – без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_5
Судебное решение № 76698430, Львівський апеляційний адміністративний суд было принято 26.09.2018. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 813/1892/18. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: