Постановление суда № 76654504, 24.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

24 вересня 2018 року Справа № 0440/6983/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Новомосковської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Петриківської районної державної адміністрації до Шульгівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Новомосковська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Петриківської районної державної адміністрації звернулася з адміністративним позовом до Шульгівської сільської ради та просить:

- визнати протиправною бездіяльність Шульгівської сільської ради з питання незатвердження планів інвентарізації та паспортизації об'єктів благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячого майданчика, який розташований на земельній ділянці поблизу громадської будівлі Шульгівської сільської ради по вул. Центральній, 114-А, с. Шульгівка, Петріківського району, Дніпропетровської області;

- зобов'язати Шульгівську сільську раду вчинити дії по розробленню, затвердженню планів технічної інвентарізації і паспортизації дитячого майданчика, який розташований по вул. Центральній, 114-А, с. Шульгівка, Петриківського району, Дніпропетровської області та їх проведенню.

Вивчивши зміст адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві на підставі п. 7 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, - суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3, ч.4 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України втановлено, що у визначених законом випадках прокурор, зокрема, звертається до суду з позовною заявою та бере участь у розгляді справ за його позовами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Статтею 4 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII визначено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

З аналізу вказаних правових норм можна дійти висновку, що Конституцією України передбачено дві обов'язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави, а саме: 1) доведення, що обставини звернення є виключним випадком і 2) представництво здійснюється в порядку, визначеному законом.

При цьому, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Отже, враховуючи вищевикладене вбачається, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підмінювати суб'єкта виконання владних управлінських функцій, а має на меті - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб'єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Так, як вбачається з вищевказаного, для визначення судом права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави імперативними є дві умови:

1) доведення порушення чи загрози порушення саме інтересів держави (а не окремої громади);

2) доведення належними і допустимими доказами, що захист цих інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, Новомосковька місцева прокуратура обґрунтовує своє право на звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Петриківської державної адміністрації тим, що Петриківська районна державна адміністрація, яка є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, однак визначені законом функції у даному випадку не виконує.

Проте, вказані вище доводи прокурора не можуть бути обрані підставою для звернення до суду, виходячи з наступного.

Так, згідно п.п.7 п."а" ч.1 ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відома виконавчих органів, зокрема, сільських рад належить організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Згідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

При цьому, ст.39 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" встановлено, що державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.

У відповідності до норм ч.1, ч.2 ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Крім того, п.5 ст.28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право, зокрема, звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

З аналізу вказаних норм вбачається, що саме Петриківська районна державна адміністрація у даних спірних правовідносинах наділена повноваженнями щодо контролю за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів та приймати відповідні розпорядження.

При цьому, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, не вбачається, що Петриківською районною державною адміністрацією не здійснюються або неналежним чином здійснюються відповідні повноваження у сфері благоустрою населених пунктів.

Враховуючи викладене, у Новомосковської місцевої прокуратури відсутні підстави для звернення до суду в інтересах держави з даним адміністративним позовом.

Так, згідно із положеннями п.7 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким адміністративним позовом, даний позов підлягає поверненню позивачеві на підставі п.7 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись п.7 ч.4 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Новомосковської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Петриківської районної державної адміністрації до Шульгівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва