Решение № 76630747, 24.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2018 року № 826/9113/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Делонгі Україна”

до

Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві

про

визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 07.04.2014 року № 000050, а також рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29.05.2014 року № 000053,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Делонгі Україна” із позовом про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 07.04.2014 року № 000050, а також рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29.05.2014 року № 000053.

Позиція позивача.

З урахуванням додаткових пояснень, наданих 20.09.2018, позивач зазначає, що у період з 19 березня 2014 року – 01 квітня 2014 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві, правонаступником якої є Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві, проведена друга позапланова невиїзна (поєднана з виїзною) перевірка з питань відповідності продукції на відповідність технічних регламентів. За результатами перевірки складено акт та на його підставі прийнято оскаржувані рішення. Позивач звертає увагу, що оскаржувані у даній справі санкції застосовані за фактом повторності вчинення порушення, що спричинило визначення його у розмірі 51 000 грн. Однак, як зазначає позивач, рішення про застосування первинних санкцій було оскаржено та скасовано у судовому порядку (справа №826/4472/18). Відтак, як вважає позивач, оскаржувані санкції у даній справі є недійсними, оскільки відсутній факт повторності порушення. Зобов’язання щодо сплати штрафу у сумі 51 000 грн., не виникає.

Крім того, щодо суті спору, позивач зазначає, що відсутні умови для прийняття оскаржуваних рішень, оскільки позивач надав всю запитувану інформацію, документацію. При застосуванні обмежувальних заходів не встановлено ступінь ризику продукції не розроблено та не надано сценарного плану ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція, не направлено проекту рішення про вжиття таких заходів позивачу та не доведено небезпечності продукції.

Позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених в акті перевірки. Вважає оскаржувані рішення законними та обґрунтованими, вірними по суті, оскільки під час перевірки не надано опису та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання, що і зумовило висновок про невідповідність продукції встановленим вимогам та, відповідно, застосування оскаржуваних санкцій.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 01.07.2014 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою від 20.08.2014 зупинено провадження у справі № 826/9113/14 до набрання законної сили судовими рішеннями по справі № 826/4472/14 (щодо первинної, попередньої перевірки).

Ухвалою від 13.08.2018 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 30.08.2018.

У судовому засіданні 30.08.2018 з’ясовано, що відповідача припинено як юридичну особу 27.03.2017.

Ухвалою від 30.08.2018 здійснено заміну відповідача - Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві на її правонаступника - Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві (код ЄДР 40414833; 03151, м. Київ, вул. Волинська, 12).

У судовому засіданні 20.09.2018 на підставі ч. 3 ст. 195 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Встановлені обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників учасників справи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.04.2014 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві складено Акт перевірки характеристик продукції № 000076. Перевірка проводилась відносно продукції у приміщенні за адресом: м. Київ, вул. Студентська, 5-7, літера «В»: кухонні машини TM KENWOOD – KMC013, KMC570, кавові машини: TM DELONGHI – ECAM26.455.M, ECAM25.452.B, ECAM22.360B, супер кавоварка TM DELONGHI – 23ю210W, міні піч - TM DELONGHI – E02071.

У направленні на перевірку йдеться про перевірку з питань відповідності продукції, крім іншого, супровідній документації, включаючи інструкцію на продукцію, висновкам експертиз та протоколи випробувань; документам, що дають відстежити ланцюг постачання та її подальший обіг повного складу технічної документації.

З Акту перевірки вбачається, що перевірка проводилась з питань відповідності продукції, що вводиться в обіг вимогам Технічних регламентів, дія яких поширюється на продукцію, Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Правилам застосування національного знаку відповідності, затвердженого постановою КМ України від 29.11.2001 № 1599.

Перелік наданих позивачем документів зазначений на стор. 4 - 6 Акту перевірки. При цьому, відносно міні печі зазначено, що товариство не вводить дану продукцію на ринок, тому відсутні і документи.

Зокрема, надано декларації про відповідність, технічні описи виробів, інструкції з експлуатації, перелік стандартів, які були застосовані, перелік складових частин продукції, перелік основних компонентів друкованих плат, схеми розташування електронних частин, протоколи випробувань, звіти Харківстандартметрологія, сертифікати відповідності, електричні схеми, монтажні схеми, загальні конструкторські креслення з поясненнями і таке інше.

В Акті зафіксовані порушення, які на думку відповідача мали місце, а саме: не надано опису та пояснення, необхідних для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання.

У зв’язку з цим зазначено (т.1, а.с. 21), що враховуючи викладене, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Делонгі Україна» не надано технічну документацію в обсязі, передбаченому технічним регламентом, що згідно із ст. 29 вищезгаданого Закону свідчить про те, що продукція не відповідає встановленим вимогам. Зазначається, що за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам передбачена відповідальність згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 вищезгаданого закону.

Крім того, зазначається, що оскільки актом перевірки від 07.03.2014 № 000055 вже було зафіксовано факт введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам, виявлення зазначеного порушення свідчить про повторність вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже накладено штраф.

На підставі вищезгаданого акту перевірки від 01.04.2014 р. відповідачем прийнято постанову № 000050 про накладення штрафних санкцій у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме у розмірі 51 000 грн., яка має вихідний номер 07-17-03/108 від 12.06.2014 р. Постанова мотивована тим, що позивач вводить в обіг продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, за що передбачена відповідальність згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Крім того, Інспекцією прийнято рішення від 29.05.2014 р. № 000053 про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.

Зазначено, що позивач вводить в обіг продукцію (кухонні машини, кавові машини, супер кавоварка), яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: на продукцію не надано у повному обсязі технічну документацію в обсязі передбаченому вищезгаданими Технічними регламентами.

Прийнято рішення про вжиття обмежувального (коригувального) заходу:

- обмежити надання вищезгаданої продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами;

- тимчасово заборонити надання продукції на ринку.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" відповідність введених в обіг в Україні продукції, процесів та послуг технічним регламентам є обов'язковою.

Відповідно до положень ч. 7. ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація, зокрема: загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 р. № 1149 затверджено Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання. Цей Технічний регламент встановлює вимоги до низьковольтного електричного обладнання та його введення в обіг або в експлуатацію на ринку України.

Згідно з п. 3 додатку № 3 до Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМ України від 29 жовтня 2009 р. № 1149 технічна документація має надавати можливість оцінити відповідність електрообладнання вимогам Технічного регламенту та, наскільки це стосується такого оцінювання, включати проектування, виробництво та функціонування електрообладнання.

До зазначеної документації мають бути включені, зокрема: загальні конструкторські та виробничі креслення, електричні схеми та схеми вузлів, деталей тощо; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання.

Крім того, згідно з постановою КМ України від 29.08.2009 р. № 785 затверджено Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання.

Згідно з п. 15 цього Технічного регламенту технічна документація повинна, зокрема, містити: якщо виробник не застосовував національних стандартів з переліку національних стандартів або застосовував їх частково, - описи та пояснення щодо рішень, прийнятих виробником для забезпечення відповідності основним вимогам цього Технічного регламенту.

Постановою КМ України від 1585 від 07.10.2003 р. також затверджено Технічний регламент модулів оцінки відповідності.

Пунктами 12, 18 цього Технічного регламенту також передбачено, що технічна документація повинна, зокрема, містити: описи та пояснення щодо креслень і схем та такі, що стосуються застосування продукції.

У даному випадку, як зазначено вже вище, Інспекції під час перевірки був наданий масив документів, у тому числі, - описи, креслення та пояснення.

Зокрема, листом від 31.03.2014 позивач надіслав відповідачу 45 екземплярів документів, у т.ч. технічні описи виробів, загальні конструкторські креслення із поясненнями.

Однак, в порядку виконання обов’язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України, під час розгляду представники відповідача, в контексті визначеного порушення – ненадання опису та пояснень, необхідних для розуміння креслень та схем, так і не змогли пояснити, у чому полягала неможливість чи складність представникам Інспекції зрозуміти надані матеріали, що було не зрозуміло представникам Інспекції з наданих документів, відносно чого потребувалися пояснення, з приводу яких складових продукції чи в цілому виробу, та що заважало оцінити відповідність продукції встановленим вимогам, як і не зазначено – які конкретно документи не були надані.

Обставини, що зумовили висновок про порушення, по суті сформульовані загальним визначенням та загальними посиланнями, що у свою чергу дає підстави для висновку про необґрунтованість та безпідставність висновків Акту перевірки та про відсутність підстав для прийняття оскаржуваного рішення.

Що стосується доводів Інспекції відносно надання ряду документів на іноземній мові, слід зазначити, що в Акті перевірки (т.1, а.с. 20, 21) відсутній висновок про відсутність перекладу. У даному випадку відповідна фраза відносно надання документів на іноземній мові є незавершеною і не містить висновку про порушення, а відтак не може вважатися констатацією обставин, що мають місце, а відтак, вказаний епізод в Акті перевірки не може бути підставою для порушення позивачем вимог законодавства та підставою для застосування санкцій.

Суд вважає, що для цілей формування висновків перевірки при застосуванні норм законодавства з боку Інспекції мав місце надміру формальний підхід без з’ясування достатності сукупності наданих численних матеріалів на продукцію та дійсних обставин, що у свою чергу зумовило створення штучних умов для притягнення позивача до відповідальності.

У свою чергу, недоведеність вчинення позивачем порушень, у свою чергу зумовлює висновок про відсутність підстав і для застосування обмежувальних заходів, що у свою чергу є самостійною та достатньою підставою для скасування рішення про застосування обмежувальних заходів.

Між тим, враховуючи положення ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідно детально проаналізувати питання законності такого рішення з урахуванням всіх обставин.

Так, відносно Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 зазначеного Закону заходами ринкового нагляду є обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

В контексті наведеного слід додати, що відповідно до ч. 1 ст. 29 зазначеного Закону у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Частиною 3 ст. 29 зазначено Закону передбачено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що, зокрема, органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 зазначеного Закону обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і третьою статті 29 цього Закону); 2) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Згідно з ч. 5. ст. 30 Закону № 2735-VI тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження (п. 2).

Однак, відповідно до положень частин 11 та 12 ст. 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання.

Частинами 13 та 14 ст. 33 Закону також передбачено, що до своїх пояснень, заперечень та/або інформації суб'єкт господарювання може додавати документи чи їх копії, що обґрунтовують його позицію та підтверджують наведені ним дані.

Пояснення, заперечення та інформація до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, надані (надіслані) суб'єктом господарювання, підлягають обов'язковому розгляду органом ринкового нагляду та зберігаються в органі ринкового нагляду.

У даному випадку, під час розгляду справи Інспекцією не надано доказів надіслання зазначеного проекту, що свідчить про порушення встановленої законом процедури прийняття даного рішення, про порушення вищевикладених прав позивача, а відтак, про передчасність прийняття оскаржуваного рішення та, відповідно, про протиправність зазначеного рішення.

При цьому наявність обставин, передбачених ч. 15 ст. 33 цього ж Закону, наявність яких є підставою для негайного прийняття рішення, відповідачем не доведено.

У свою чергу є обґрунтованими також доводи позивача відносно того, що при застосуванні обмежувальних заходів не встановлено ступінь ризику продукції, не розроблено та не надано сценарного плану ймовірності виникнення ризиків, що може становити продукція.

Наведене у свою чергу вказує на те, що в порядку виконання обов’язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем не доведено правомірності зазначеного рішення.

Слід додати, що враховуючи обставини, встановлені рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2018 у справі № 826/4472/14, яке набрало законної сили 28.03.2018, нівелюються висновки Інспекції про повторність вчиненого порушення за обставинами даної справи (№826/9113/14).

Відтак, підсумовуючи вищевикладене з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність з боку відповідача законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, а відтак, відповідно, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Керуючись положеннями статей 2, 5 – 11, 19, 72 – 77, 90, 139, ст. ст. 241 – 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Делонгі Україна” (код ЄДР 37448134; адреса: 04050, м. Київ, вул. Студентська, 5-7 літ. «В») задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві:

- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29.05.2014 року № 000053,

- постанову про накладення штрафних санкцій від 07.04.2014 року № 000050.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (код ЄДР 40414833; 03151, м. Київ, вул. Волинська, 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Делонгі Україна” (код ЄДР 37448134; адреса: 04050, м. Київ, вул. Студентська, 5-7 літ. «В») сплачений судовий збір у розмірі 256 (двісті п’ятдесят шість) грн., сплачених 26.06.2014 за квитанцією № 6.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін