Решение № 76622303, 24.09.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2018м. ДніпроСправа № 904/2947/18

за позовом Державного підприємства "Шосткинське лісове господарство", с.Собич Сумської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС", м.Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 25 900,00 грн.

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Шосткинське лісове господарство" звернулось до господарського суду Дніпроптеровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" і просить суд стягнути 25 900,00 грн. - заборгованості та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки №11/137 від 26.09.2016р. в частині поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, поштове відправлення №4905120055957 вручене 31.07.2018р. в зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2016р. між Державним підприємством "Шосткинське лісове господарство" (далі-покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" (далі-постачальник, Відповідач) було укладено Договір поставки № 11/137 (а.с.10).

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.

За умовами п.2.1 Договору, товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов Договору.

Згідно з п.4.1 Договору, умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар, за цінами, що діють на момент надходження коштів. Ціна одного літру товару вказується у рахунку і дійсна протягом дня його виписки.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника згідно наданого рахунку.

При ненадходженні оплати у термін, вказаний в п.4.1 Договору, постачальник повертає отримані кошти на розрахунковий рахунок покупця або здійснює поставку товару за цінами, які діють в день зарахування коштів за товар на розрахунковий рахунок постачальника з наступним переоформленням відповідного рахунку на оплату (п.4.3 Договору).

Відповідачем було виставлено Позивачу рахунок № 137/37 від 11.01.2017р. на суму 25 900,00 грн.

Позивачем оплачено вищезазначений рахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 17 від 12.01.2017р. (а.с.21).

Відповідно до пункту 4.4 Договору, після оплати товару на протязі 5-ти робочих днів постачальник зобов'язаний передати покупцю, а покупець зобов'язаний отримати від постачальника довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скетч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару.

Позивачем було направлено на адресу Відповідача претензію № 154 вих-17 від 05.05.2017р., в якій Позивач просить Відповідача повернути суму 25 900,00 грн.(а.с.11).

Не поставка товару у строки визначені п. 4.4 Договору та не повернення Відповідачем суми передоплати і стало підставою для звернення Позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, у встановлений строк товар не передав, покупець має право вимагати передачу товару або повернення суми передплати.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.4.4 Договору, строк поставки товару є таким, що настав.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, у встановлений строк товар не передав, покупець має право вимагати передачу товару або повернення суми передплати.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 25 900,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 193, 216-218, 230, 232 Господарського Кодексу України, ст. ст.509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" (49051, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 40-А; ідентифікаційний код 39726851) на користь Державного підприємства "Шосткинське лісове господарство" (41124, Сумська область, Шосткинський район, с. Собич, вул. Городок, 35; ідентифікаційний код 00992987) - суму боргу у розмірі 25 900,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

24.09.2018р.

Повне рішення складено 24.09.2018