Решение № 76616002, 18.09.2018, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/982/18

Провадження № 2/288/605/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Нечипоренко М.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Попільнянської селищної ради, Попільнянського району, Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Попільнянської селищної ради, Попільнянського району, Житомирської області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3, яка постійно, до дня смерті, проживала в АДРЕСА_1.

Спадщину після смерті матері позивач прийняв, також оформив свої спадкові права на належне померлій спадкове майно.

Крім позивача, спадкоємцями померлої є його батько ОСОБА_4 та рідний брат ОСОБА_5, проте вони відмовились від прийняття спадщини та від належних їм часток у спадковому майні.

До складу спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, ввійшло право на земельну частку (пай) члена реформованого КСП «Сокіл» на території Сокільчанської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, що належало бабі померлої - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, спадщину після смерті якої прийняла мати позивача - внучка померлої, ОСОБА_3, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, проте не оформила за життя, своїх спадкових прав на вищевказане право на земельну частку (пай).

Згідно з статтею 529 ЦК УРСР, де в першу чергу право на спадкування за законом мають в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилась після його смерті.

Онуки та правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_8 - мати ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто до дня смерті своєї матері - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому мати позивача була спадкоємцем ОСОБА_6.

Виходячи із карти-схеми, 5,0628 га - це площа земельної ділянки, що визначена в натурі на місцевості, в той час, як розмір частки (паю) члена реформованого КСП «Сокіл» на території Сокільчанської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, становить - 3,92 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості.

З метою оформлення спадщини на вказане право на земельну частку (пай), позивач звернувся до нотаріуса, проте отримав відмову через відсутність правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

За життя ОСОБА_6 не отримала сертифікат про право на земельну частку (пай), а мати позивача - ОСОБА_3, прийнявши спадщину після смерті баби, за життя, не оформила свої спадкові права на право на земельну частку (пай).

З метою отримання сертифікату про право на земельну частку (пай), що належала ОСОБА_6, позивач звернувся до Управління Держгеокадастру, проте йому було відмовлено в зв'язку з тим, що правоздатність особи припиняється в момент її смерті, а тому позивач звернувся до суду.

Вартість права на земельну частку (пай) становить 12 752 гривні 00 копійок.

Позивач просить визнати за ним, право на земельну частку (пай) члена Колективного сільськогосподарського підприємства «Сокіл», на території Сокільчанської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1, яка прийняла спадщину після смерті баби - ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, проте, не оформила свої спадкові права на вищевказане право на земельну частку (пай).

Позивач в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі.

Представник Попільнянської селищної ради, Попільнянського району, Житомирської області, в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без участі їх представника, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Представник третьої особи Відділу у Попільнянському районні Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив провести судовий розгляд справи за відсутності представника відділу, заперечень проти позову не мають.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 13 лютого 2017 року Попільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що складено відповідний актовий запис № 27.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 04 червня 1992 року Сокільчанською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_3, запис за № 5.

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі виданого 07 серпня 2017 року приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію Спадкової справи, спадкодавцем вказана ОСОБА_3.

Як вбачається з Виписки з погосподарської книги виданої 14 серпня 2017 року Виконавчим комітетом Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області за № 522, в АДРЕСА_1, згідно погосподарської книги № 6 за 2016-2020 роки рахується будинок з господарчими спорудами, власник двору та голова двору - ОСОБА_3, рік побудови - 1973, за даною адресою зареєстровані: ОСОБА_4, 1964 року народження, ОСОБА_5, 1987 року народження, ОСОБА_2, 1992 року народження, ОСОБА_10, 2012 року народження.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 23 травня 1967 року Попільнянським районним ЗАГС Житомирської області, батьками ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, вказані ОСОБА_12 та ОСОБА_8, запис № 213.

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого 12 серпня 1983 року Сокільчанською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, запис № 21.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5, виданого 12 січня 1985 року Сокільчанською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_11 12 січня 1985 року уклала шлюб з ОСОБА_4, запис за № 1, після чого змінила своє прізвище на «ОСОБА_11».

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_6, виданого 09 серпня 1961 року Райбюро ЗАГС Андрушівського району Житомирської області, батьками ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, вказані ОСОБА_14 та ОСОБА_6, запис № 144.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7, виданого 20 жовтня 1963 року Яроповецьким сільським ЗАГС Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_8 20 жовтня 1963 року одружилась з ОСОБА_12, після чого змінила своє прізвище на «ОСОБА_8», запис за № 22.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8, виданого 01 лютого 1995 року Сокільчанською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, запис № 3.

Довідкою № 141 від 27 лютого 2018 року Виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Житомирської області передбачено, що ОСОБА_6, 1916 року народження, уродженка села Сокільча, Попільнянського району, Житомирської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1. Інші особи за вищевказаною адресою не проживали та не були зареєстровані.

Відповідно до довідки № 142 від 27 лютого 2018 року Виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Житомирської області, згідно карти-схеми розподілу земельних частко (паїв) реформованого КСП «Сокіл» рахується земельна ділянка, яка належала померлій ОСОБА_6 площею 5,0628 га та за НОМЕР_9, яка розташована на землях Попільнянської селищної ради на території села Маркова Волиця, вказана інформація підтверджується також картою - схемою розподілу.

Статтею 131 Земельного Кодексу України вказано, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно п. «а» ч. 3 статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до частини 3 Указу Президента України № 666/94 від 10.11.1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», право на земельну частку (пай) є об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Частиною 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно абзацу 2 п.1 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Статтями 1216, 1218 Цивільного Кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, цивільні права та обов'язки спадкодавця, у тому числі право власності на річ, можуть переходити у спадщину.

Відповідно до частини 5 статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Згідно частини 1 статті 1297 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 529 ЦК (1963 рік) чинного на час відкриття спадщини, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Зазначені обставини у їх системному зв'язку свідчать, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Керуючись Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»; статтями, 131, 152 Земельного Кодексу України; статтям 373, 374, 386, 392, 1216-1218, 1220-1221, 1223, 1225, 1235, 1268-1270, 1297 Цивільного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Попільнянської селищної ради, Попільнянського району, Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, право на земельну частку (пай) члена Колективного сільськогосподарського підприємства «Сокіл», на території Сокільчанської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1, яка прийняла спадщину після смерті баби - ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, проте, не оформила свої спадкові права на вищевказане право на земельну частку (пай).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник