№ 76584557, 19.09.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/263/18 19.09.2018

Провадження №22-ц/784/1438/18

Справа 486/263/18

Провадження 22ц-784/1438/18 Головуючий по 1 інстанції Волкова О.І.

Категорія 30 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2018р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючий суддя - Колосовський С.Ю.,

судді: Локтіонова О.В., Ямкова О.О.,

секретар судового засідання - Лівшенко О.С.,

розглянувши без участі сторін у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06 липня 2018р.

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування страхової суми в порядку регресу,

встановила:

У березні 2018р. ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» пред'явило позов до ОСОБА_2 про відшкодування страхової суми в порядку регресу.

Позивач зазначав, що 19.09.2016р. уклав зі ОСОБА_3 договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4679414, за яким страховик зобов'язувався відшкодувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1.

15.12.2016р. в м. Южноукраїнську Миколаївської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та припаркованого автомобіля ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_3.

Постановами Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06.01.2017р. особою винною у настанні ДТП було визнано ОСОБА_2 з притягненням до адміністративної відповідальності за ст.ст.122-4, 124 КУпАП.

Позивач здійснив виплату потерпілій особі страхового відшкодування у сумі 6749,06 грн. на підставі заяви про настання страхового випадку від 16.12.2016р. та страхового акту №UA2016121700026/L01/01 від 02.03.2017р.

Посилаючись на те, що відповідач письмово не повідомив його про настання страхової події протягом трьох робочих днів та самовільно залишив місце пригоди, позивач просив стягнути на його користь 6749,06 грн.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06 липня 2018р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив з того, що саме по собі неповідомлення страховика протягом трьох днів про дорожньо-транспортну пригоду не є підставою для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності, так як факт настання страхового випадку ніким не оспорюється.

Проте з таким висновком суду у повній мірі погодитись не можна.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст.1191 ЦК).

Відповідно до п.п.»в», «г» п.п.38.1.1. п.38.1 ст.38 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди, а також не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.п.33.1.2. п.31.1. ст.33 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2016р. між ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_3 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4679414, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1.

15.12.2016р. близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1. у дворі будинку №27 по пр. Незалежності у м. Южноукраїнську, в порушення п.п.«а»,«б»,«в» п.2.10., п.п.«б» п.2.3., п.12.1. Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, так як була ожеледиця, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_3 після чого з місця пригоди зник.

Постановами Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06.01.2017р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП.

19.12.2016р. ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» із заявою про настання страхового випадку по договору страхування, що мав місце 15.12.2016р. у якій зазначено, що про дату дорожньо-транспортної пригоди було повідомлено по телефону 17.12.2016р.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

За даними звіту №SOS-170203-00938 про оцінку вартості збитків вартість відновлювального ремонту автомомобіля потерпілого з урахуванням зносу складає 8098,87 грн., а за ремонтною калькуляцією №43-17 від 14.02.2017р. - 10748,37 грн.

Відповідно до страхового акту №UA2016121700026/L01/01 від 02.03.2017р., складеного ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» вказану дорожньо-транспортну пригоду визнано страховим випадком, загальний розмір страхового відшкодування визначено в сумі 6749,06 грн. та прийнято рішення про їх нарахування та виплату.

03 березня 2017р. ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» проведено виплату страхового відшкодування потерпілому у розмірі 6749,06 грн.

Таким чином, скоєння дорожньо-траснпортної пригоди з вини відповідача, який після цього самовільно залишив місце пригоди, сплата позивачем страхового відшкодування потерпілій особі дають підстави, передбачені вищенаведеними нормами матеріального права для задоволення позову.

З огляду на вищенаведені мотиви, а саме, що самостійною підставою для регресних вимог є також самовільне залишення водієм забезпеченого транспортного засобу місця пригоди і на цю обставину посилався позивач, рішення суду в силу п.4 ч.1 ст.376 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Ухвалення рішення на користь позивача є підставою (ст.141 ЦПК) для відшкодування йому понесених судових витрат за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.367,374,376,382 ЦПК, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» задовольнити.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06 липня 2018р. скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 6749,06 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 4405 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК.

Головуючий: Судді: