№ 76584397, 20.09.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №472/476/18 20.09.2018

Провадження №22-ц/784/1485/18

Єдиний унікальний номер судової справи: 472/476/18

Провадження № 22-ц/784/1485/18 Доповідач апеляційної інстанції - Самчишина Н.В.

Постанова

іменем України

20 вересня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Самчишиної Н.В.,

суддів: Коломієць В.В., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання Лептугою С.С.,

без участі учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на ухвалу судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 15 червня 2018 року, постановлену суддею Кучерявенко С.С. за матеріалами позовної заяви акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК» або Банк) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

10 травня 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі - ПАТ КБ) «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 10 травня 2018 року позовну заяву Банку залишено без руху з підстав не зазначення позивачем в повній мірі обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги з посиланням на докази, а саме: докази обґрунтованості розрахунку кожної складової заборгованості, ненадання належним чином посвідчених копій доказів, а також оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору.

Ухвалою судді того ж суду від 15 червня 2018 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» повернуто як неподану.

В апеляційній скарзі Банк, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах оскарження, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» без руху та згодом повертаючи як неподану, суд першої інстанції посилався на те, що позовна заява не відповідає вимогам п. 5, ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, зокрема: позивачем не викладено обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги з посиланням на докази, а саме: докази обґрунтованості розрахунку кожної складової заборгованості, не надано належним чином посвідчених копій доказів, а також не надано оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору.

Між тим, з таким висновком суду не можна погодитися, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 185 ЦПК України.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

В них зазначено, зокрема, що позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частини 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачають, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З матеріалів справи вбачається, що 10 травня 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 329 грн. 86 коп.

Ухвалою судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 10 травня 2018 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу наданий строк для усунення зазначених недоліків - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали (а.с 44).

Копію ухвали позивач отримав 23 травня 2018 року (а.с. 46).

На виконання недоліків позовної заяви Банк надав до суду 31 травня 2018 року позовну заяву в новій редакції, завірені посадовою особою Банку: довідку про зміну умов кредитування; виписку по особовому рахунку позичальника; розрахунок заборгованості; платіжне доручення про сплату судового збору; заяву з обґрунтуваннями формули розрахунку заборгованості за кредитом.

Враховуючи те, що в ухвалі про повернення позовної заяви суддею не було зазначено, які саме недоліки позовної заяви не були усунуті позивачем, а також виходячи з того, що позовна заява за формою і змістом відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, додане до неї платіжне доручення підтверджує сплату судового збору, а копії документів завірені представником Банку, то оскаржувану ухвалу слід визнати незаконною.

Також враховуючи можливість подання доказів до початку розгляду справи по суті, висновок судді про наявність підстав, передбачених ч. 3 ст.185 ЦПК України для її повернення позивачу є передчасним.

Встановлене свідчить про те, що оскаржувана ухвала не відповідає наведеним процесуальним нормам закону, а тому відповідно до положень п. 4 ст. 379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись статтями 374, 379, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

постановила

Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Ухвалу судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 15 червня 2018 року - скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: В.В. Коломієць

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 20 вересня 2018 року