Постановление суда № 76583142, 19.09.2018, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/5380/18

Провадження №2/463/1824/18

УХВАЛА

про відвід судді

19 вересня 2018 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Стрепко Н.Л., вивчивши матеріали цивільної справи №463/5380/18, провадження №2/463/1824/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки невиплаченої заробітної плати, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства Львівський державний завод «ЛОРТА» заборгованості по заробітній платі за період з квітня по вересень 2018 року в сумі 39 181,02 грн, стягнення середнього заробітку за час затримки невиплаченої заробітної плати з 1 квітня до 17 вересня 2018 року в сумі 58 155 грн, стягнення витрат, пов’язаних з професійною правничою допомогою в сумі 9000 грн.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 14 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Стрепка Н.Л. для розгляду вказаної справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 та 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід.

У відповідності до ч.1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі – ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Відповідачем у справі є Державне підприємство Львівський державний завод «ЛОРТА», на якому головним конструктором та особою, яка виконує адміністративно-розпорядчі функції є тесть судді Стрепка Н.Л. – Оліярник Б.О., позов поданий з приводу стягнення заробітної плати та середнього заробітку.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що для забезпечення умов, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, відвід слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

заяву судді Стрепка Назара Любомировича про самовідвід у цивільній справі №463/5380/18, провадження №2/463/1824/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки невиплаченої заробітної плати – задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Стрепко Н.Л.