Решение № 76577186, 14.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 вересня 2018 року № 826/2321/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» до Енергетичної митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2016 №903020000/2016/0001130/1,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» (далі - позивач) до Енергетичної митниці ДФС (далі - відповідач), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Енергетичної митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17.10.2016 №903020000/2016/0001130/1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 18.05.2017.

В обґрунтування заявленого позову позивач, посилаючись на положення частини 2 статті 19 Конституції України, ст. 49, ч. 1 ст. 52, ч. 2 ст. 53, ст. 57, ч.ч. 2, 4, 5 ст. 58, ч. 2 ст. 59 Митного кодексу України, п. 1 розділу 3 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689, зазначив, що відповідачу були подані всі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, подані документи не містять розбіжностей і містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже відповідач неправомірно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, внаслідок якого митна вартість імпортованого позивачем товару була безпідставно збільшена у порівнянні з ціною, визначеною згідно з додатковими угодами від 05.08.2016 №12/1 та від 30.06.2016 № 12 до контракта №CE-SU/211015 від 21.10.2015. При цьому відповідачем фактично не проводилася процедура консультацій між митним органом і декларантом.

Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що відповідач діяв з дотриманням вимог законодавства, оскільки у поданих позивачем документах в підтвердження заявленої митної вартості товару були наявні розбіжності, а надані позивачем додаткові документи не містили всіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості товару, крім того позивач не надав усіх додаткових документів на вимогу відповідача в порядку, передбаченому ст.53 Митного кодексу України. На підставі ч. 6 ст. 54, ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України відповідач прийняв рішення про відмову у митному оформленні товарів позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України (у редакції, чинній на дату постановлення ухвали) суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» на підставі зовнішньоекономічного контракту №CE-SU/211015 від 21.10.2015 та додаткових угод до контракту від 30.06.2016 № 12, від 05.08.2016 №12/1, укладених між позивачем, як покупцем, і компанією «Coral Energy PTE LTD» (Сінгапур), як продавцем, здійснило імпорт товару - паливо дизельне ДТ-Л-К5 сорт С в об'ємі 5 000 метричних тон+/- 10% толеранс в опціоні продавця, на умовах поставки DAP-Словечно/ DAP-Тереховка (в редакції Ікотермс 2010).

Додатковою угодою від 05.08.2016 №12/1 до контракту сторонами визначено порядок формування кінцевої ціни товару, що постачається за додатковою угодою № 12, а також встановлено кінцеву ціну товару: на умовах DAP-Словечно-429,76 доларів США за метричну тонну, DAP-Тереховка-433,23 доларів США за метричну тонну.

З метою митного оформлення придбаного товару ТОВ "Сокар Енерджі Україна" через митного брокера - ТОВ "Авантаж Інспект" (за договором доручення на декларування товарів від 01.01.2016 №10-01/01-1), здійснило попереднє декларування товарів - дизельне паливо ДТ-Л-К5 сорт С, вагою 499500 кг, шляхом подання до Енергетичної митниці електронної вантажної митної декларації від 08.07.2016 №903020001/2016/012976 в режимі імпорт - ІМ-40 ЕЕ.

При надходженні товару на митну територію України митним брокером була подана до Енергетичної митниці електронна вантажна митна декларація від 09.07.2016 №903020001/2016/013027 в режимі ІМ-40 ТФ (тимчасова декларація на товари, ціна на які визначається по формулі).

Для завершення процедури митного оформлення товарів Енергетичній митниці була також подана електронна вантажна митна декларація від 04.10.2016 №903020000/2016/019795 в режимі ІМ-40 типу ДТ (додаткова декларація до тимчасової). До зазначеної декларації були додані наступні документи: залізнична накладна від 08.07.2016 №21005257, інформаційна довідка ТОВ "Сокар Енерджі Україна" від 05.08.2016 по розрахунку кінцевої ціни, копія інвойсу (попереднього) від 04.07.2016 №CE-DSL-0609-PR, копія рахунку-фактури від 07.07.2016 №2567-15/01, копія інвойсу (фінального) від 08.08.2016 №CE-DSL-0609/02-FN, копія контракту від 21.10.2015 №CE-SU/211015, копії додаткових угод від 30.06.2016 №12, від 14.06.2016 №3, від 05.08.2016 №12/1, копія договору з митним брокером про декларування вантажів від 01.01.2016 №10-01/01-1, копія сертифіката відповідності від 31.03.2016 №UA1.145.0018276-16, копії документів на підтвердження відповідності товару, інформація про позитивні результати проходження радіологічного контролю, копії паспорта якості від 08.07.2016 №1094, копія листа ТОВ "Сокар Енерджі Україна" від 04.10.2016, копія листа контрагента - (Сoral Energy PTE LTD) від 04.10.2016, копія експортної митної декларації від 07.07.2016 №14315/070716/0007294. При цьому позивачем не були подані платіжні документи в підтвердження оплати за імпортований товар, листом від 04.10.2016 позивач повідомив, що згідно інвойсу №CE-DSL-0609/02-FN від 08.08.2016 до контракту №CE-SU/211015 від 21.10.2015 та доповнення №12/1 від 05.08.2016 оплата не здійснювалась.

04.10.2016 Енергетичною митницею було направлено електронне повідомлення №217965 про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості задекларованих товарів згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця.

07.10.2016 митний брокер направив листи №07-1-1, №07-1-2, в яких повідомляв про неможливість надання запитуваних документів з огляду на те, що постачальник не надає інформацію про умови контрактів з третіми особами у зв'язку з вимогою виконання умов комерційної таємниці постачальника. До листів долучено котирувальні листи журналу агентства «Platts» за період з 01.07.2016 по 31.07.2016, а також копію листа компанії Сoral Energy PTE LTD від 04.10.2016.

07.10.2016 за результатами перевірки митної декларації від 04.10.2016 №903020000/2016/0019795 у зв'язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №903020000/2016/00028, а також прийняв рішення про коригуванням митної вартості товарів від 07.10.2016 №903020000/2016/000130/1.

28.12.2016 ТОВ "Авантаж Інспект" звернулось до відповідача із заявою №10-28/12-41, у якій просило скасувати винесене Енергетичною митницею рішення про коригування митної вартості від 07.10.2016 №903020000/2016/000130/1 та визнати заявлену митну вартість згідно електронної вантажної митної декларації типу ДТ від 04.10.2016 №903020000/2016/019795. З метою підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів до заяви долучено лист-висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 18.10.2016 №3845, копія заяви до ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 12.10.2016 №341, копії контракту №CE-SU/211015 від 21.10.2015, доповнення №12/1 від 05.08.2016, інвойсу №CE-DSL-0609/02-FN від 08.08.2016, копію виписки з банківського рахунку ТОВ "Сокар Енерджі Україна" щодо перерахування коштів за інвойсом №CE-DSL-0609/02-FN, копія листа "Сoral Energy PTE LTD" від 12.10.2016 з перекладом.

Листом від 14.01.2017 №28-70-13/19/10-58 Енергетична митниця повідомила ТОВ "Авантаж Інспект", що митним органом прийнято до уваги інформацію, яка міститься в документах, наданих з листом від 28.12.2016 №10-28/12-41, разом з тим, банківські платіжні документи подаються декларантом для підтвердження митної вартості товару одночасно з митною декларацією, а додаткові документи, перелік яких відображений в рішенні про коригування митної вартості товарів, не були подані позивачем для підтвердження митної вартості товарів. Висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 18.10.2016 №3845 не був взятий відповідачем до уваги, оскільки даний висновок не відображає кон'юктуру ринку на дату фактичної поставки - 08.07.2016 згідно з залізничною накладною, а також у самому висновку зазначається про можливість зміни рівня цін в залежності від умов доставки, оплати, розміру партії.

Оскільки надані декларантом документи не спростували виявлені розбіжності щодо ціни товару та не містили інформацію, необхідну для підтвердження митної вартості товару, відповідачем було відмовлено у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням наданих додаткових документів та зазначено про відсутність підстав для скасування рішення митного органу про коригування митної вартості.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 4 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1-3 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 3 статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, у пункті 2 частині 1 статті 58 Митного кодексу України зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частини 4, 5 статті 58 Митного кодексу України).

Згідно з частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Згідно з частинами 4, 5 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Як встановлено судом, 04.10.2016 відповідач звертався до позивача з електронним повідомленням №217965 про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару відповідно до пункту 3 статті 53 Митного кодексу України у зв'язку з наявними розбіжностями в поданих документах та митній декларації країни експорту, тому запропоновано надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, і рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця.

Розбіжності, які були встановлені відповідачем, стосувалися вартості товару, яка в копії митної декларації країни відправлення від 07.07.2016 №14315/070716/0007294 та в рахунку-фактурі білоруського відправника товару від 07.07.2016 №2567-15/01 складає 423,34 євро за тонну, і яка є вищою, ніж вартість в фінальному інвойсі від 08.08.2016 №CE-DSL-0609/02-FN у розмірі 429,76 доларів США за тонну.

Так, митна вартість товару за електронними вантажними митними деклараціями від 08.07.2016 №903020001/2016/012976 в режимі ІМ-40 ЕЕ, від 09.07.2016 №903020001/2016/013027 в режимі ІМ-40 ТФ заявлена декларантом позивача у сумі 260019,72 доларів США за 499 500 кг (520,56 доларів США за тонну), а митна вартість товару за електронною вантажною митною декларацією від 04.10.2016 №903020000/2016/019795 в режимі ІМ-40 ДТ заявлена у сумі 214 665,12 доларів США за 499 500 кг (429,76 доларів США за тонну) на умовах поставки DAP через кордон Білорусь-Україна.

При цьому до митного оформлення ТОВ "Авантаж Інспект" був наданий спочатку попередній інвойс від 04.07.2016 №CE-DSL-0609-PR, згідно з яким узгоджено поставку товару в обсязі 5 000 тон на суму 2 606 270,00 доларів США за ціною на ст. Словечно - 520,56 доларів США за одну тонну, на ст. Тереховка - 524,03 доларів США за одну тонну, а потім фінальний інвойс від 08.08.2016 №CE-DSL-0609/02-FN, де вказано про поставку товару в обсязі 2 915,00 тонн на суму 1 252 750,40 доларів США за ціною 429,76 доларів США за одну тонну.

За даними залізничної накладної від 08.07.2016 №21005257 до пункту призначення поставлено товар в обсязі 499 500 кг, що відрізняється від даних про обсяг товару, наведених в додаткових угодах від 30.06.2016 № 12, від 05.08.2016 №12/1 до контракту №CE-SU/211015 від 21.10.2015, попередньому інвойсі від 04.07.2016 №CE-DSL-0609-PR, а також фінальному інвойсі від 08.08.2016 №CE-DSL-0609/02-FN.

Одночасно відповідно до даних митної декларації країни відправлення від 07.07.2016 №14315/070716/0007294 та рахунку-фактури білоруського відправника товару ОАО "Мозырский НПЗ" від 07.07.2016 №2567-15/01, вартість товару - паливо дизельне, ДТ-Л-К5 сорт С, становила 423,34 євро за тонну, тобто є вищою, ніж задекларований рівень митної вартості 429,76 доларів США за одну тонну.

Крім того, у попередньому інвойсі №CE-DSL-0609-PR від 04.07.2016 згідно з додатковою угодою №12 від 30.06.2016 до контракту №CE-SU/211015 від 21.10.2015 попередня ціна має бути зафіксована з урахуванням коефіцієнту Кп - ставка ЖД тарифу, яка розраховується на дату реалізації товару. Згідно з пунктом 2.11 контракту №CE-SU/211015 від 21.10.2015 датою поставки партії товару сторони визнають проставлену в залізничній накладній дату календарного штемпеля білоруської прикордонної залізничної станції. Оскільки штемпель білоруської залізниці був проставлений на залізничній накладній №21005257 08.07.2016, вбачається неможливим визначити попередню ціну в попередньому інвойсі станом на 04.07.2016.

Також судом встановлено, що відповідно до умов пункту 3.1 додаткової угоди від №12 від 30.06.2016 оплата здійснюється у формі 100% попередьої оплати або 100% оплати партії товару протягом 15-20 календарних днів від дати перетину товаром кордону Білорусь-Україна на підставі виставленого продацем відповідного рахунку.

Однак в матеріалах справи міститься лист за підписом генерального директора ТОВ "Сокар Енерджі Україна" ОСОБА_1 від 04.10.2016, у якому зазначено, що згідно інвойсу №CE-DSL-0609/02-FN від 08.08.2016 до контракту №CE-SU/211015 від 21.10.2015 та доповнення №12/1 від 05.08.2016 з нерезидентом Coral Energy PTE LTD оплата не здійснювалась

Разом з тим, з наданої позивачем виписки з рахунку від 30.08.2016 з рахунку ТОВ "Сокар Енерджі Україна", відкритого у ПАТ "Креді Агріколь Банк", вбачається, що позивачем перераховано 1 252 750,40 доларів США на рахунок Сoral Energy PTE LTD, призначення платежу - prepayment for diesel by cont.CE-SU/211015 DD 21/10/2015, INV.CE-DSL-0609/02-FN DD 08/08/16, тобто здійснено оплату за фінальним інвойсом від 08.08.2016 №CE-DSL-0609/02-FN за поставку товару в обсязі 2 915,00 тонн, у той час як за наданими позивачем документами було поставлено товар у обсязі 499,5 тонн.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Отже, надані позивачем документи у сукупності дають підстави вважати заявлену митну вартість за ціною договору такою, що не базувалась на об'єктивних і документально підтверджених даних, а котирування журналу агентства «Platts» не відносилися до тих документів, які витребовувалися митним органом як додаткові документи в підтвердження митної вартості товару.

З огляду на суперечність поданих декларантом документів та наявність інформації щодо митної вартості товарів в країні експорту, у митного органу були наявні підстави для сумніву в правильності визначення митної оцінки товару, у зв'язку з чим обґрунтовано запропоновано позивачу надати додаткові документи. Оскільки позивач не надав в порядку, передбаченому частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, витребувані митним органом додаткові документи в підтвердження митної вартості товару, відповідачем правомірно визначена митна вартість товару у спосіб, передбачений статтею 59 Митного кодексу України, та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2016 №903020000/2016/000130/1.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органимісцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також доводи сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2016 №903020000/2016/000130/1.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись положеннями статей 2, 72-77, 90 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» (ідентифікаційний код 36866563, адреса: 04080, м.Київ, вул. Юрківська, 28, оф. 3) до Енергетичної митниці ДФС (ідентифікаційний код 39442252, адреса: 04215, м. Київ, вул. Світлицького, 28-А) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2016 №903020000/2016/000130/1 відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов