Решение № 76571002, 07.09.2018, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2420/17

Провадження № 2/126/675/2018

"07" вересня 2018 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Притуляк І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бершадської міської ради про визнання права власності на самовільне будівництво,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Бершадської міської ради про визнання права власності на самовільне будівництво з тих підстав, що як стверджує, 31.08.2006 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу. Згідно документів, які додаються до матеріалів справи вбачається, що попередній власник земельної ділянки-ОСОБА_3 виготовив всю необхідну документацію для будівництва житлового будинку та господарських будівель, а саме виготовив план забудови земельної ділянки, проект житлового будинку, заключив відповідний договір на будівництво та отримав дозвіл на право виконання будівельних робіт. Разом з тим, попередній власник земельної ділянки будівництво так і не розпочав. Натомість, після того, як він купив земельну ділянку та оформив право власності, через деякий час розпочав будівництво на вказаній земельній ділянці житлового будинку та господарських будівель. Зокрема, ним було побудовано одноповерховий житловий будинок загальною площею 78,1 кв.м., літню кухню, сарай, гараж, погріб, колодязь. Всі вище перераховані об'єкти будівництва він будував без урахування плану забудови, який виготовив попередній власник. Разом з тим, під час проведення будівельних робіт, ним були дотримані архітектурні, будівельні, санітарні та екологічні норми і з початку будівництва жодних заяв, претензій та скарг не надходило, що свідчить про відсутність будь яких порушень прав інших осіб цим будівництвом. Після завершення будівництва за його зверненням КП «Бершадське районне бюро технічної Інвентаризації» станом на 26 липня 2017 року виготовило технічний паспорт на житловий будинок в АДРЕСА_1 за інвентарним номером № 4141. Вартість житлового будинку та господарських будівель відповідно до звіту про незалежну оцінку майна станом на 30.08.2017 складає 173049 грн. Із отриманим технічним паспортом він звернувся до реєстраційної служби Бершадського районного управління юстиції Вінницької області із відповідною заявою про реєстрацію права власності на житловий будинок та господарські будівлі, а також про видачу йому в паперовому вигляді витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Реєстраційною службою Бершадського районного управління юстиції Вінницької області йому було відмовлено у реєстрації права власності та видачі відповідного витягу з Державного реєстру і було рекомендовано для вирішення питання звернутися до суду. Про те, що будівництво житлового будинку та господарських будівель він завершив підтверджується тим, що КП Бершадським РБТІ йому видано відповідний технічний паспорт із відміткою на останній сторінці «самовільно побудовано». Житловий будинок та господарські будівлі які він побудував, збудовані на земельній ділянці, що була для цього відведена і належить йому на праві власності і будь-які права інших осіб при цьому не порушені. Разом з тим, оскільки йому відмовлено у реєстрації права власності на збудований житловий будинок та господарські будівлі, він вимушений звернутись за захистом своїх прав до суду. Просить визнати за ним право власності на самочинно збудований житловий будинок та господарські будівлі, що розташовані в АДРЕСА_1, а саме: житлового будинку загальною площею 78,1 кв.м., літню кухню,сарай, гаража, погріб.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе заслухати справу без відповідача на підставі наявних доказів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,1000 гектарів, розташованої на території АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки-будівництво: обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Цей факт підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 31.08.2006 року, з котрого видно, що позивач придбав у власність земельну ділянку за вищевказаною адресою.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №80211798 підтверджується право власності на земельну ділянку площею 0.1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за вищевказаною адресою.

Як видно з листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області від 08.12.2017 року у при знятті в експлуатацію самовільно побудованого житлового будинку та господарських будівель і споруд позивачу відмовлено.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) відповідно до ч.2 ст.333 ЦК України виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо ж право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно зі ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває права власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Згідно з ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як видно з висновку спеціаліста-будівельника від 30.08.2017 року житловий будинок та господарські будівлі знаходяться в доброму технічному стані.

Тому, виходячи з вищенаведеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному об'ємі.

На підставі ст.ст. 328 , 333 ч.2, 375, 376 ч.1, 376 ч.5 ЦК України, керуючись ст.ст. 11,12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Бершадської міської ради про визнання права власності на самовільне будівництво задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на цілий житловий будинок А загальною площею78.1 кв.м, житловою площею 55.4 кв.м, та відповідні господарські будівлі і споруди: літню кухню Б, сарай В, гараж Г, погріб Гпід, колодязь к, розташований по АДРЕСА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти дні з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В. І. Гуцол