Постановление суда № 76540729, 18.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4722/18

УХВАЛА

18 вересня 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В. розглянувши заяву позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (від 17.09.2018р. вхід.№27052/18) щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії Припису Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради №ДБ-13 від 13.09.2018р., та заборони Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради вчиняти дії щодо демонтажу будь-яких тимчасових споруд, які знаходяться на частині пляжу «Золотий берег», розташованого між траверсами №15, №15-А, в районі 16-ї станції Великого Фонтану до набрання рішенням в адміністративній справі №1540/4722/18 законної сили,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради №ДБ-13 від 13.09.2018р.

Ухвалою суду від 17.09.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито загальне позовне провадження у справі №1540/4722/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛЯЖ ЗОЛОТИЙ БЕРЕГ» про визнання протиправним та скасування Припису №ДБ-13 від 13.09.2018р.

17.09.2018р. до суду від позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява (вхід.№27052/18) про вжиття судом заходів щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії Припису Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради №ДБ-13 від 13.09.2018р., та заборони Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради вчиняти дії щодо демонтажу будь-яких тимчасових споруд, які знаходяться на частині пляжу «Золотий берег», розташованого між траверсами №15, №15-А, в районі 16-ї станції Великого Фонтану до набрання рішенням в адміністративній справі №1540/4722/18 законної сили.

Відповідно до приписів ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006року №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам, та обставинам справи.

Отже, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та охоронюваним законом інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та охоронюваних законом інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Зокрема, дослідивши ретельно додані позивачем до заяви (від 17.09.2018р. вхід.№27052/18) про забезпечення позову документи, та беручи до уваги відсутність належних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам, та охоронюваним законом інтересам позивача, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (від 17.09.2018р. вхід.№27052/18), та вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії Припису Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради №ДБ-13 від 13.09.2018р., та заборони Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради вчиняти дії щодо демонтажу будь-яких тимчасових споруд, які знаходяться на частині пляжу «Золотий берег», розташованого між траверсами №15, №15-А, в районі 16-ї станції Великого Фонтану до набрання рішенням в адміністративній справі №1540/4722/18 законної сили.

До того ж, заходи забезпечення позову вживаються з метою охорони прав, та інтересів позивачів на час розгляду справи, та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті. Натомість, твердження, викладені позивачами, відносно неправомірності винесення спірного Припису Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради №ДБ-13 від 13.09.2018р., не можуть слугувати підставою для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення даного позову, оскільки питання щодо правомірності їх винесення, є предметом спору по суті, та їх оцінка може бути надана судом лише за наслідками розгляду справи, з урахуванням усіх належних, та допустимих доказів, наданих сторонами у справі.

Крім того, у разі забезпечення позову у вказаний позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 спосіб, а саме шляхом зупинення дії Припису Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради №ДБ-13 від 13.09.2018р., судом фактично буде вирішено даний спір по суті, тобто, судом ухвалиться рішення без відповідного судового розгляду справи, що апріорі не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Відтак, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку щодо відсутності наразі законодавчо передбачених підстав для задоволення заяви позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (від 17.09.2018р. вхід.№27052/18) щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії Припису Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради №ДБ-13 від 13.09.2018р., та заборони Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради вчиняти дії щодо демонтажу будь-яких тимчасових споруд, які знаходяться на частині пляжу «Золотий берег», розташованого між траверсами №15, №15-А, в районі 16-ї станції Великого Фонтану до набрання рішенням в адміністративній справі №1540/4722/18 законної сили.

Керуючись ст.ст.150, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (від 17.09.2018р. вхід.№27052/18) щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії Припису Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради №ДБ-13 від 13.09.2018р., та заборони Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради вчиняти дії щодо демонтажу будь-яких тимчасових споруд, які знаходяться на частині пляжу «Золотий берег», розташованого між траверсами №15, №15-А, в районі 16-ї станції Великого Фонтану до набрання рішенням в адміністративній справі №1540/4722/18 законної сили, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Харченко Ю.В.