Решение № 76539660, 10.08.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року Справа № 804/4217/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якій просить:

- визнати бездіяльність ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправною;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2009 року та ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.08.2010 року після кожного підвищення розміру мінімальної пенсії, з розрахунку що щомісячна сума пенсії ОСОБА_3 не повинна бути меншою ніж десять мінімальних пенсій за віком та додатково 100% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 04.08.2009 року по 01.04.2018 року та виплатити недораховані суми пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, йому встановлена І група інвалідності, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, призначену йому відповідно ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахування та виплату якої відповідач протиправно здійснює у розмірі меншому, ніж визначено рішенням суду, що набрало законної сили.

Ухвалою суду від 12 червня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено останню до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

10 липня 2018 року представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що при обчисленні основної та щомісячної додаткової пенсії ОСОБА_3 відповідачем правомірно було застосовано положення постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок державного бюджету» від 06 липня 2011 року № 745 та постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210, з огляду на що, у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом І групи, що підтверджується посвідченням серії А № 087840 від 13.09.2002 року.

Позивач перебуває на обліку в ОСОБА_2 управлінні Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену йому згідно ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2009 року по справі № 2-а-9487/08/0470, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.08.2010 року, адміністративний позов ОСОБА_3 до УПФУ в Нікопольському районі Дніпропетровської області задоволено повністю. Визнано дії УПФУ в Нікопольському районі Дніпропетровської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії – неправомірними. Зобов'язано УПФУ в Нікопольському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 49, 50, п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту звернення.

26 березня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з урахуванням кожної зміни прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність та мінімальної пенсії за віком починаючи з 04.08.2009 року, встановити новий розмір пенсії станом на 01.03.2018 року та виплатити різницю між виплаченими сумами пенсії та перерахованими.

ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.04.2018 року № Л4667-18 позивачу на його звернення від 26.03.2018 року повідомлено, що пенсія позивачу виплачується відповідно до чинного законодавства, зокрема, постанов Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв’язку з чим підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_3 не має.

Вважаючи, що відповідачем протиправно виплачується пенсія у меншому розмірі, ніж визначено рішенням суду, позивач звернувся із даним позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам ОСОБА_3 щодо перерахунку державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ за період з 04.08.2009 року по 01.03.2018 року, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

В свою чергу, частиною 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54 цього Закону встановлено, що особам, віднесеним до 1 категорії, які є інвалідами 1 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів 1 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 10 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 28 Закону України № 1058-IV від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно положень статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» п. 28 внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким безпосередньо визначені розміри пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У відповідності до рішення Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). У відповідності до ч. 2 статті 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратив чинність з 22.05.2008 року, оскільки рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 не має зворотної дії в часі.

Також слід зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» та Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» не було внесено жодних змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України від 28 грудня 2010 року № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким, зокрема, встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету ПФУ на 2011 рік (пункт 7 Закону № 3491-VI).

На виконання пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-VI Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23 липня 2011 року.

Отже, у зв'язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акта застосування положень статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23 липня 2011 року здійснюються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 у справі № 1-11 пункт 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 № 3-рп/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення деяких статей Конституцій України, Бюджетного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України суд розтлумачив, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

01 січня 2012 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», пунктом 3 Розділу Прикінцевих положень якого передбачено, що у 2012 році норми і положення, зокрема, статті 39, 50, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

На виконання вимог зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 01 січня 2012 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», пунктом 4 Розділу Прикінцевих положень якого передбачено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статті 39, 50, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

В свою чергу, Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 року не містить обмежень щодо застосування Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі і статей 50, 54 цього Закону.

Отже, з 1 січня 2014 року діяли положення статей 50, 54 Закону № 796-XII, відповідно до яких розміри пенсій для інвалідів I групи, щодо яких встановлений зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 10 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами I групи і віднесені до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком.

Поряд з цим, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року № 1622-VII, який набрав чинності 03 серпня 2014 року, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 6-7, яким встановлено, що норми ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Отже, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року № 1622-VII, застосуванню підлягають положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а з 03 серпня 2014 року - відповідні положення Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім цього, Законом № 76-VІІІ від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» до статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ були внесені зміни, відповідно до яких особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Умови, порядок призначення та мінімальні розмірі пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України. Закон набрав чинності з 1 січня 2015 року.

Редакція статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ є діючою на час виникнення між сторонами спірних правовідносин та неконституційною не визнавалась.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2009 року, якою було зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 49, 50, п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту звернення, пенсійним органом проводився перерахунок призначеної позивачу пенсії за період з 01.09.2008 року по 04.08.2009 року, тобто по дату винесення рішення, що зазначено в листі Управління Пенсійного фонду України в Нікопольському районі Дніпропетровської області від 27.05.2010 року № 2656/08-38.

В тому числі, відповідно до постанови від 10.06.2010 року державного виконавця закінчено виконавче провадження за виконавчим листом №2а9487/08/0470, який видано 16.03.2010 року, у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі виконавчого документу.

При цьому, суд зазначає, що жодних належних доказів, в розумінні ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснення ОСОБА_3 перерахунку пенсії відповідно до вимог ст.ст. 49, 50, п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 04.08.2009 року по 22.07.2011 року відповідачем до матеріалів справи не надано.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ за період з 04.08.2009 року по 22.07.2011 року є правомірними та підлягають задоволенню.

Слід також зазначити, що статтею 22 Загальної декларації прав людини визначено, що розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються виходячи з фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини в рішенні від 09.10.1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини в значній мірі залежить від положення в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються і на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно з 22.07.2011 року припинив виплату пенсії позивача в розмірах, визначених судовим рішенням, однак протиправно не відновив ці виплати з 01.01.2014 року у раніш визначеному розмірі відповідно до вимог Закону № 796 - ХІІ, та не виплачував пенсію у такому розмірі до 02.08.2014 року, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині

Щодо можливого пропуску позивачем строку звернення до суду передбаченого статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Зазначене положення продубльоване також в статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Таким чином, строк звернення до суду встановлений статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України до даної категорії спорів не застосовується.

Аналогічну позицію щодо застосування строків звернення до суду у справах цієї категорії викладено в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 573/1759/17 (К/9901/3564/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, слід дійти висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ, за період з 04.08.2009 року по 22.07.2011 року та з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, включно.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням проведених виплат) державної та додаткової пенсії у відповідності до положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, за період з 04.08.2009 року по 22.07.2011 року та з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, включно.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі 10.08.2018 року.

Суддя ОСОБА_4