Постановление суда № 76528745, 07.09.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11734/18

н/п 1-кс/640/9601/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2018 р. Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова Божко В.В., вивчивши клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області капітана податкової міліції ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 32018220000000063 від 14.03.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

07.09.2018 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке вилучене: в ході проведення обшуку в житлових та нежитлових будівлях які розташовані за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вул. Окружна, буд. 5 та земельній ділянці за кадастровим номером 6322055900:00:003:0366 у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на: посвідчення АХ №002693 на ім’я ОСОБА_2, інспектор з питань ВБ та Р – 1 (один) шт.; лист від 07.09.2016 №61 «ООО «Кламп»», з відбитком печатики ТОВ «Кламп» (код 39780222) на 1 (один) арк.; чорнові записи, у друкованому форматі на 5 (п’ять) арк., які прошиті, пронумеровані та скріплені биркою з підписами слідчого, понятих та володільця; електронний пристрій iPad model A1567ic:579С-А1567, білого кольору у кількості 1 (один) шт., опечатаний та скріплений биркою з підписами слідчого, понятих та володільця.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання слідчого приходить до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, всупереч вимогам п. 1 ч.2 ст. 171 КПК України, в клопотанні слідчого, погодженого прокурором, про арешт майна, не зазначено підстави і мета, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а саме не обґрунтовано необхідність накладення арешту на посвідчення АХ №002693 на ім’я ОСОБА_2, інспектор з питань ВБ та Р.

При цьому обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що за результатами проведених оглядів вилучених речей та документів встановлено, що з вищевказаного переліку вилученого майна не містять на собі відомостей, які можуть бути використані як докази, наступні предмети: посвідчення АХ №002693 на ім’я ОСОБА_2, інспектор з питань ВБ та Р – 1 (один) шт.

Ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі.

Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків у строк 72 години.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз’яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України у встановленому порядку.

На підставі викладеного і керуючись ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області капітана податкової міліції ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 32018220000000063 від 14.03.2018 року повернути прокурору відділу 04/05 прокуратури Харківської області молодшому раднику юстиції ОСОБА_3 для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя - Божко В.В.