Решение № 76500902, 17.09.2018, Новоселицький районний суд Чернівецької області

17.09.2018

Справа № 720/1250/18

Провадження № 2/720/660/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Постолатія К.Р.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Новоселицького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно -,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що 03 січня 2002 року померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина на 1/4 частку домоволодіння, яке розташоване по вул. Зелена, № 06 в с. Припруття Новоселицького району. Спадщину по заповіту після смерті спадкодавця він прийняв своєчасно. Однак, оскільки при житті спадкодавець не отримав правовстановлюючих документів на домоволодіння, він не може оформити на себе право власності на вказане спадкове майно. Просив суд визнати за ним право власності на 1/4 частку домоволодіння в порядку спадкування за заповітом.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Новоселицького району в судове засідання не з’явився, направивши до суду заяву, в якій позов визнав та просив розглянути справу у його відсутності.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить встановленим обставинам по справі та не порушує права та інтереси інших осіб, дійшов висновку про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні та задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до довідки ОСОБА_3 сільської ради Новоселицького району № 616 від 06 червня 2018 року станом на 1990-1991 роки домоволодіння, яке розташовано по вул. Зелена, № 06 в с. Припруття Новоселицького району відносилося до дворів колгоспного типу, в якому були зареєстровані та проживали четверо осіб, в силу чого виходячи з положень ст. 123 ЦК УРСР в редакції 1963 року кожен з них мав рівні долі у колгоспному дворі, тобто по 1/4 частці домоволодіння.

Житловий будинок літера «А» вказаного домоволодіння побудований в 1990 році на відведеній для вказаної мети земельній ділянці та зареєстрований в ОСОБА_3 сільській раді Новоселицького району в погосподарській книзі із наданням відповідної адресної частини, що підтверджується технічним паспортом домоволодіння.

Дані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що житловий будинок літера «А» вказаного домоволодіння побудований відповідно до діючого на час його будівництва законодавства, належним чином був зареєстрований органом місцевого самоврядування і належав зареєстрованим та проживаючим в ньому станом на 1991 рік особам на праві спільної сумісної власності.

03 січня 2002 року померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на 1/4 частку вказаного домоволодіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР в редакції 1963 року, діючої на час відкриття спадщини, спадкування здійснюється по закону та по заповіту.

Зі змісту ст. 548 ЦК УРСР вбачається, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Частиною другою даної статті передбачено, що зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, Цивільний кодекс УРСР 1963 року передбачав фактичне прийняття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

Аналіз вказаних норм та судової практики дає підстави вважати, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути зокрема довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним або протягом шестимісячного терміну після його смерті проживав у спадковому домоволодінні.

При житті 04 травня 1995 року ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчений секретарем Припрутської сільської ради Новоселицького району, відповідно до якого все своє майно вона заповіла ОСОБА_2.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 позивач як спадкоємець за заповітом прийняв своєчасно, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, чим вступив в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується довідкою ОСОБА_3 сільської ради Новоселицького району № 642 від 14 червня 2018 року.

Однак, у зв’язку із смертю спадкодавця та відсутністю за нею правовстановлюючих документів на домоволодіння, нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на домоволодіння.

Враховуючи, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 та своєчасно прийняв спадщину, інших спадкоємців не має, то суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, у зв’язку із чим позов слід задовольнити.

У зв’язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України слід повернути представнику позивача, який сплатив судовий збір, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що складає 579 гривень.

На підставі ст.ст. 120, 123, 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, суд керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 142, 197, 200, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_2 на 1/4 частку домоволодіння, яке складається з житлового будинку літера «А», колодязя № 1 та яке розташовано по вул. Зелена, № 06 в с. Припруття Новоселицького району Чернівецької області, в порядку спадкування по заповіту після смерті ОСОБА_4.

У зв’язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути представнику позивача ОСОБА_1, який сплатив судовий збір, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що складає 579 (п’ятсот сімдесят дев’ять) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: