№ 76472880, 12.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 вересня 2018 року

справа № 811/1375/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А., суддів: Малиш Н.І. Баранник Н.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року (суддя Ю.П. Пасічник) в адміністративній справі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Конкурент» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Конкурент» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 20081,67 грн. та пені у розмірі 192,80 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Рішення обґрунтовано тим, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів якщо воно розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів, зокрема, створило робочі місця для інвалідів та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем вчинено всі передбачені чинним законодавством заходи спрямовані на працевлаштування інвалідів, однак робочі місця протягом 2017 року залишились вакантним з незалежних від СТОВ «Конкурент», причин, у зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не мало правових підстав вимагати сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів, працевлаштування яких здійснюється органами державної влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями інвалідів за умови наявності вакантних робочих місць.

Позивачем подано апеляційну скаргу, просить оскаржене рішення скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відсутність осіб з інвалідністю, які б бажали працевлаштуватися на підприємство не може вважатися обставиною, відповідно до якої учасник господарських відносин не несе господарсько-правову відповідальності. Відсутність працюючих осіб з інвалідністю на підприємстві може свідчити тільки про те, що підприємством не створені належні умови для праці осіб з інвалідністю (низька заробітна плата, неприйнятні умови праці).

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік, відповідно до змісту якого середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві відповідача у 2017 році складала 9 осіб, з них працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність відсутні.

Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», - 1 особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, з огляду і на приписи Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 70, роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно до ч. 1 ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

В силу ч. 3 ст. 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 року затверджена форма звітності N 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок подання форми звітності N 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем був виконаний передбачений законом обов'язок щодо подання звіту за формою 3-ПН про наявність вільних вакансій для осіб, яким встановлена інвалідність (а.с. 27-36), що підтверджується також, листом Новоукраїнського районного центру зайнятості від 23.05.2018 (а.с. 26).

Доказів відмови відповідача у працевлаштуванні інвалідів направлених на вакантні посади в матеріалах справи не міститься. Згідно листа Новоукраїнського районного центру зайнятості від 23 травня 2018 року, на вакансію, заявлену підприємством у 2017 році, особи з інвалідністю не направлялися, у зв’язку з відсутністю на обліку осіб, з інвалідністю, які проживають на території Рівнянської сільської ради, що відповідають вимогам, заявленим у звітності.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 р. в адміністративній справі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Конкурент» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Постанова у повному обсязі складена 12 вересня 2018 року.

Головуючий суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник