Решение № 76470521, 13.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 р. Справа№0540/7279/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що 27 червня 2018 року звернулася до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради із заявою про призначення допомоги при народженні дитини, в задоволенні якої рішенням від 04 липня 2018 року було відмовлено з посиланням на те, що вона пропустила дванадцятимісячний строк звернення за призначенням такої допомоги.

Вказане рішення вважала протиправним, оскільки у зв'язку з проведенням антитерористичної операції з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту вимушена була покинути своє місце проживання у АДРЕСА_1, і тимчасово переїхати до Російської Федерації, де народила доньку, разом з якою залишилася там з метою збереження життя та здоров'я. Таким чином, вона не мала можливості виїхати з території Російської Федерації для звернення до відповідного органу соціального захисту населення для оформлення державної допомоги при народженні дитини в Україні. На території Російської Федерації таку допомогу не отримувала. Вважала викладені підстави поважними.

У зв'язку з наведеним вважаючи права дитини порушеними просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 04 липня 2018 року;

- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради призначити та виплатити їй одноразову грошову допомогу при народженні дитини в розмірі 41280 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Оскільки вказаний строк пропущено, тому позивачу правомірно відмовлено в призначенні такої допомоги, що відповідало Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та п. 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, п. 13 якого передбачено, що допомога при народженні дитини, яка народилася після 30 червня 2014 року, надається у розмірі 41280 грн. Крім того, позивач не є внутрішньо переміщеною особою, оскільки не отримала відповідну довідку в підтвердження цього факту і на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб міста Маріуполя не значиться. Вважав, що не порушив права позивача. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, місце проживання якої зареєстровано в АДРЕСА_2 тобто в населеному пункті, який внесено до відповідного Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, який був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р (дію якого зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р), а потім - розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р.

14 квітня 2014 року набрав чинності Указ Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту позивач вимушена була покинути своє місце проживання у АДРЕСА_1 і тимчасово переїхати до Російської Федерації, де ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Клинці Брянської області (Російська Федерація) народила доньку ОСОБА_2, яка є громадянкою України, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження (актовий запис від 07 серпня 2015 року №435).

Згідно з медичним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, що видано 23 березня 2015 року державною бюджетною установою охорони здоров'я «Клинцовский роддом», позивач на час народження дитини була зареєстрована на території АДРЕСА_1

Згідно зі свідоцтвом про надання тимчасового притулку на території Російської Федерації, що видано відділом УФМС Росії по Брянській області в м. Унеча 26 червня 2015 року серії НОМЕР_2 з часу народження дитини та до 22 вересня 2017 року позивач проживала з малолітньою дитиною на території Російської Федерації.

Під час проживання на території Російської Федерації позивач на обліку у секторі допомоги на дітей при ПСУ «ВСЦН Унечського району» не перебувала та допомоги на дитину ОСОБА_2 не отримувала, що підтверджується довідкою департаменту сім'ї, соціальної і демографічної політики Брянської області державною установою Брянської області відділу соціального захисту населення Унечського району від 19 липня 2017 року.

27 червня 2018 року - після повернення на територію України до зареєстрованого місця проживання - позивач звернулася до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради із заявою про призначення допомоги при народженні дитини.

Рішенням від 04 липня 2018 року в призначенні такої допомоги відмовлено з посиланням на те, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Фактично, підставою для відмови в призначенні позивачу допомоги при народженні дитини стало те, що позивач пропустив строк звернення за призначенням такої допомоги.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частинами 1 та 2 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено, що громадяни України, в сім'ях, яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону одним з видів державної допомоги сім'ям з дітьми є, зокрема, допомога при народженні дитини.

Згідно зі ст. 10 вказаного Закону допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Частиною 1 ст. 12 вказаного Закону визначено, що допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 вказаного Закону допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Аналогічні положення містить п. 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, згідно з яким допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Відмовляючи в призначенні допомоги при народженні дитини відповідач виходив з того, що звернення за її призначенням надійшло пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Разом з тим, приймаючи таке рішення відповідачем не враховано наступне.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. І даний адміністративний позов фактично заявлений в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.

Тобто, в спірних правовідносинах неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянкою України, і перед якою держава Україна має певні зобов'язання, враховуючи ту обставину, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької області (що мало наслідком неможливість своєчасного оформлення відповідних документів та звернення за отриманням допомоги), виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування оскарженого рішення, яке створює правові наслідки, і зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу допомогу при народженні дитини в розмірі, що встановлений ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тобто 41280 грн.

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у рішенні Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справах №591/610/16 (провадження №К/9901/12622/18), № 242/5735/16-а (провадження № К/9901/33839/18), які відповідно до ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, пр-т Миру, 70, од ЄДРПОУ 41336065) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 04 липня 2018 року.

Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини в розмірі, що встановлений ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тобто 41280 грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 13 вересня 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.