Постановление суда № 76445864, 13.09.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/14315/17 Провадження №11-кп/773/465/18 Головуючий у 1 інстанції:Ковальчук В. О. Категорія:ч.4 ст.187, ч.2 ст.121 КК України Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Клока О.М.,

суддів Філюка П.Т., Борсука П.П.,

з участю секретаря Старенько Л.М.,

прокурора Демчишина І.П.,

захисників адвокатів ОСОБА_1Ю,

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2018 року, яким:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, неодруженого, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше неодноразово судимого, востаннє 14 лютого 2017 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, –

визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.121 КК України, та призначено йому покарання:

- за ч.2 ст.121 КК України – у виді позбавлення волі на строк 9 років;

- за ч.4 ст.187 КК України – у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією всього належного майна.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, ОСОБА_4 призначено покарання за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Маневицького районного суду Волинської області від 14 лютого 2017 року за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, та остаточно визначено до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років із конфіскацією майна.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 визначено рахувати з моменту затримання, тобто з 14 червня 2017 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме: з 14 червня до 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, та з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше неодноразово судимого, востаннє 17 квітня 2009 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч.3 ст.187 КК України на 8 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, –

визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.121 КК України, та призначено йому покарання:

- за ч.2 ст.121 КК України – у виді позбавлення волі на строк 9 років;

- за ч.4 ст.187 КК України – у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією всього належного майна.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, ОСОБА_5 призначено покарання за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Маневицького районного суду Волинської області від 17 квітня 2009 року за ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 7 місяців 10 днів, та остаточно визначено до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років із конфіскацією майна.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 визначено рахувати з моменту затримання, тобто з 14 червня 2017 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме: з 14 червня до 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, та з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_11, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, не працюючого, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13, раніше неодноразово судимого, востаннє 10 грудня 2008 року Коростеньським міськрайонним судом Житомирської області за ч.3 ст.187 КК України до семи років шести місяців позбавлення волі із конфіскацією майна, –

визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.121 КК України, та призначено йому покарання:

- за ч.2 ст.121 КК України – у виді позбавлення волі на строк 9 років;

- за ч.4 ст.187 КК України – у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією всього належного майна.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 визначено рахувати з моменту затримання, тобто з 14 червня 2017 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме: з 14 червня до 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, та з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Вироком прийнято рішення щодо речових доказів та судових витрат.

В С Т А Н О В И В

Згідно вироку суду, близько 2-гої години ночі 4 червня 2017 року в с.Нові Підцаревичі Маневицького району Волинської області, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які обоє перебували у стані алкогольного сп’яніння, приїхавши на вулицю Миру, діючи спільно, з корисливих мотивів, вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, вибили вхідні двері в будинок №16, де перебував власник будинку ОСОБА_7, проникли в житло, та нанесли йому численні удари руками та ногами в ділянку голови, тулуба та верхніх кінцівок, а також душили руками за шию, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми з підшкірним крововиливом і субапоневротичним крововиливом нижньо-центральної ділянки лоба з садном медіальної частини лівої надбрівної ділянки лоба, забою головного мозку важкого ступеню, які за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень; тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки у вигляді множинних підшкірних крововиливів передньої стінки грудної клітки, закритих зламів грудини між рівнями 3-х і 4-го пар ребер, 2-го, 3-го і 4-го ребер справа по одній умовній лінії між правими середньо-ключичною зверху і передньо-аксилярною лініями, 3-го ребра зліва по парастернальній лінії, вираженого крововиливу в жирову клітковину переднього середостіння, посттравматичного бронхопневмоніту верхньої долі правої легені, лівобічного посттравматичного гемогідротораксу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості; тілесні ушкодження у вигляді саден верхньої третини спинки носа і ділянки латерального кінця лівої брови, поширеного підшкірного крововиливу нижньої половини лівого скату і кінчика носа, лівої суборбітальної ділянки, верхньої половини лівої носо-губної складки і лівої половини верхньої губи з поверхневим садном лівого крила носа, підшкірних крововиливів лівих параорбітальної, параорбітально-виличної і привушної ділянок обличчя, забою правої третини нижньої губи з садном її кайми, підшкірного крововиливу правої підщелепної ділянки шиї, закритої тупої травми шиї у вигляді відлому верхньої половини щитовидного хряща, підслизового крововиливу гортані, поширених крововиливів в м'які тканини шиї, поширеного підшкірного крововиливу лівої поперекової ділянки спини, підшкірного крововиливу задньої поверхні правого ліктя і нижньої третини правого плеча, саден і підшкірних крововиливів задньо-латеральної поверхні правого ліктя, поширеного підшкірного крововиливу задньої поверхні правого передпліччя, множинних внутрішньошкірних крововиливів тильної поверхні правої кисті, множинних підшкірних крововиливів лівих плеча і передпліччя, поширеного підшкірного крововиливу тильної поверхні лівих кисті і зап'ястку з садном ділянки 1-го міжп'ясного проміжку вказаної кисті, садна передньої поверхні правої гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а отримане тяжке тілесне ушкодження, набряк-набухання речовини головного мозку, біля 7-ої години 6 червня 2017 року, спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7

Разом з тим, ОСОБА_4, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, продовжуючи реалізовувати свій умисел на заволодіння майном, подолавши таким чином можливість ОСОБА_7 захищати своє майно, вийнявши з кишені сорочки, заволоділи чужим майном, грошовими коштами в сумі 3600 гривень, заподіявши ОСОБА_7 майнової шкоди в зазначеному розмірі.

Захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 в апеляційній скарзі вказує на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що суд неправильно прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів. Зазначає, що судовий розгляд проведений з грубим порушенням норм КПК України, з обвинувальним нахилом, оскільки будь-яких прямих доказів про вчинення саме ОСОБА_6 злочинів в процесі кримінального провадження не здобуто. При цьому зазначає про те, що під час судового слідства не було встановлено від чиїх саме ударів помер потерпілий, не розмежовано дії обвинувачених, в основу обвинувачення покладені показання свідків з чужих слів, в тому числі і працівника поліції. При цьому судом взято до уваги всі показання неповнолітнього свідка ОСОБА_8, які є суперечливими та неправдивими. Також зазначає про відсутність будь-яких речових доказів які б прямо вказували про причетність ОСОБА_6 до інкримінованих злочинів. Просить вирок суду першої інстанції скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 вважає вирок суду незаконним у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що він не був обізнаний зі злочинним намірами інших обвинувачених, ініціатором вчинення злочину був саме Деркач, був яких дій для підготовки до вчинення злочинів він не планував. Посилається на те, що судом взято до уваги суперечливі показання свідків. Разом з тим, в доповненні до апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_6 взагалі не причетний до вчинення злочинів, а саме він мав намір вчинити крадіжку та в подальшому просив про допомогу ОСОБА_5 Просить, як можна зрозуміти зі змісту скарги та доповнення до неї, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 скасувати та виправдати останнього, а щодо нього перекваліфікувати ч.4 ст.187 на ч.3 ст.187 КК України, а за ч.2 ст.121 КК України виправдати.

Обвинувачений ОСОБА_6 в апеляційній скарзі вказує на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що суд неправильно прийшов до висновку про його винуватість. Зазначає, що судовий розгляд проведений з грубим порушенням норм КПК України, з обвинувальним нахилом, оскільки будь-яких прямих доказів про вчинення ним злочинів в процесі кримінального провадження не здобуто. При цьому зазначає про те, що в основу обвинувачення покладені неправдиві показання свідка ОСОБА_8, які той дав під тиском працівників правоохоронних органів, а показання інших обвинувачених про його невинуватість залишено без належної правової оцінки. Просить вирок суду першої інстанції скасувати та виправдати його.

ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі вказує на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що судовий розгляд щодо обвинуваченого ОСОБА_6 проведений з обвинувальним нахилом, оскільки будь-яких прямих доказів про вчинення ним злочину не здобуто, а в основу обвинувачення покладені сфабриковані та неправдиві докази. Просить вирок суду першої інстанції скасувати та виправдати ОСОБА_6

В запереченні на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 потерпіла ОСОБА_9 вважає вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, міркування обвинувачених та їх захисників, які, кожен зокрема, підтримали апеляційні скарги обвинувачених та захисника ОСОБА_2 з викладених у них підстав, прокурора, який повністю заперечив апеляційні скарги та просив залишити вирок суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи і зроблений обґрунтований висновок про доведеність вчинення ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, особі, яка зазнала нападу, а також вчинення обвинуваченими умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_7, вчиненого групою осіб так що спричинило смерть потерпілого. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом допустимих доказах.

Так суд першої інстанції підставно взяв до уваги саме показання вказаного свідка ОСОБА_8 про те, що що 3 червня 2017 року він проводив час з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а біля 23-ої години в ресторані, ОСОБА_4 сказав ОСОБА_6, що знає діда у селі Підцаревичі і запропонував поїхати до нього, щоб знайти гроші. Також, неповнолітній свідок ОСОБА_8 показав, що біля 2-гої години ночі, перед селом вони поставили автомобіль, щоб його не світити в селі, та він залишився в автомобілі, а обвинувачені взяли скотч, три пари рукавиць, та пішли в село. В подальшому, через годину, хлопці повернулися до автомобіля, де Бабіч переодягнувся, зняв взуття і взув тапці, а Деркач витер знятою ОСОБА_5 кофтою закривавлені руки та закривавлений скотч. В подальшому, ОСОБА_4 і Бабіч сварилися між собою і прозвучала фраза: «Для чого ви його побили?», та хлопці наказали йому відповідати, що вони всі були в Околиці, і більше нічого не розповідати.

Дані показання свідка ОСОБА_8 є послідовними, підтверджені іншими доказами по справі, зокрема протоколом слідчого експерименту від 12.06.2017 (т.2 а.к.п. 120-123), протоколом пред’явлення для впізнання (т.2 а.к.п.130-132), протоколом огляду місця події (т.2 а.к.п.124-129), та іншими доказами, яких піддавати сумніву в суду підстав немає.

Окрім того, з показань потерпілої ОСОБА_9, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які були безпосередньо допитані в судовому засіданні, встановлено, що потерпілий ОСОБА_7 чітко і послідовно розповідав саме про трьох осіб, які проникли в будинок, намагалися його зв’язати, при цьому наносили удари та вимагали гроші. В подальшому один з них вийняв з кишені грошові кошти в сумі приблизно 3690 гривень.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав допустимим доказами показання з чужих слів вищевказаної потерпілої та свідків, з огляду на положення ч. 5, 6 ст.97 КПК України. Окрім того, допустимим доказом є і показання працівника поліції ОСОБА_11, оскільки його показання з чужих слів не є тими поясненням особи (ОСОБА_7П.), які надані під час здійснення ним кримінального провадження.

З протоколів огляду місця події від 04.06.2017 та 06.06.2017 встановлено, що з дозволу потерпілого ОСОБА_7 проведено огляд буд.№16 по вул. Миру в с. Нові Підцаревичі Маневицького району Волинської області, та виявлено виломлені вхідні двері, пошкоджені двері на кухню, в кімнатах розкидані речі, в кухні на підлозі хаотично розміщені сліди речовини бурого кольору, зняті відбитки пальців рук, вилучені змиви, відбитки пальців, вирізки з килима, дерев’яні палиці (т. 1 а.к.п. 192-211, 219-238). При цьому встановлено висновком експерта №303 від 16.06.2017, що три сліди пальців рук та один слід долоні руки, виявлені та вилучені під час огляду місця події від 06.06.2017 залишені ОСОБА_5 (т.2 а.к.п.153-171).

З протоколу огляду місця події від 06.06.2017 автомобіля “BMW” встановлено, що в автомобілі виявлені та вилучені відбитки пальців рук та змиви речовини бурого кольору (т.1 а.к.п.239-246). При цьому встановлено висновком експерта №340 від 18.08.2017, що два сліди пальців рук вилучені під час огляду автомобіля “BMW” залишені ОСОБА_5А.(Т.2 а.к.п.237-252).

Вищевказані протоколи огляду місця події визнані судом першої інстанції допустимими доказами, з чим погоджується і апеляційний суд.

Згідно висновку експерта №36 від 24.07.2017 встановлено, що на тілі померлого ОСОБА_7 були виявлені ушкодження, а саме: закритої черепно-мозкової травми з підшкірним крововиливом і субапоневротичним крововиливом нижньо - центральної ділянки лоба з садном медіальної частини лівої надбрівної ділянки лоба, забою головного мозку важкого ступеню (у вигляді розповсюджених деструктивно - інфільтруючих крововиливів під м'якими мозковими оболонками в стадії помірно-виражених реактивних змін по лівій лобній долі головного мозку, субарахноїдальних вогнищевих крововиливів і місцями поодиноких гемарагій з поодинокими елементами білої крові по правій лобній, лівій скроневій, обох тім'яних і лівій потиличній долях головного мозку, дрібних периваскулярнихгеморагій в речовині мозку в ділянках лівої лобної долі, підкоркових структур і вароліїва моста, крововиливу в шлуночкову систему головного мозку, набряку-набухання речовини головного мозку), які за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень; тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки у вигляді множинних підшкірних крововиливів передньої стінки грудної клітки, закритих зламів грудини між рівнями 3-х і 4-го пар ребер, 2-го, 3-го і 4-го ребер справа по одній умовній лінії між правими середньо-ключичною зверху і передньо - аксилярною лініями, 3-го ребра зліва по парастернальній лінії, вираженого крововиливу в жирову клітковину переднього середостіння, посттравматичного бронхопневмоніту верхньої долі правої легені, лівобічного посттравматичного гемогідротораксу (до 1100 мл кров'янистої рідини), які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості; тілесні ушкодження у вигляді саден верхньої третини спинки носа і ділянки латерального кінця лівої брови, поширеного підшкірного крововиливу нижньої половини лівого скату і кінчика носа, лівої суборбітальної ділянки, верхньої половини лівої носо-губної складки і лівої половини верхньої губи з поверхневим садном лівого крила носа, підшкірних крововиливів лівих параорбітальної, параорбітально - виличної і привушної ділянок обличчя, забою правої третини нижньої губи з садном її кайми, підшкірного крововиливу правої підщелепної ділянки шиї, закритої тупої травми шиї у вигляді відлому верхньої половини щитовидного хряща, підслизового крововиливу гортані, поширених крововиливів в м'які тканини шиї, поширеного підшкірного крововиливу лівої поперекової ділянки спини, підшкірного крововиливу задньої поверхні правого ліктя і нижньої третини правого плеча, саден і підшкірних крововиливів задньо - латеральної поверхні правого ліктя, поширеного підшкірного крововиливу задньої поверхні правого передпліччя, множинних внутрішньошкірних крововиливів тильної поверхні правої кисті, множинних підшкірних крововиливів лівих плеча і передпліччя, поширеного підшкірного крововиливу тильної поверхні лівих кисті і зап'ястку з садном ділянки 1-го міжп'ясного проміжку вказаної кисті, садна передньої поверхні правої гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а отримане тяжке тілесне ушкодження, набряк-набухання речовини головного мозку спричинило смерть ОСОБА_7 Наявність тілесних ушкоджень на верхніх кінцівках потерпілого ОСОБА_7 свідчить про спроби самозахисту (т.2 а.к.п.4-8). Даний висновок є науково-обгрунтованим та піддавати його сумніву в суду підстав немає.

Дана належна правова оцінка судом першої інстанції і іншим доказам у справі.

Аналіз вищевказаних доказів та показань потерпілого, свідків, разом з показаннями самих обвинувачених, дали достатніх підстав прийти суду першої інстанції до висновку, з чим погоджується і апеляційний суд, про винуватість всіх обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Показання потерпілої та свідків в своїй сукупності дають змогу відтворити всі обставини злочину, які були до, на момент та після його вчинення.

Окрім того, дано належну оцінку судом першої інстанції і показанням самих обвинувачених під час судового розгляду, які підтверджують в сукупності з іншими доказами наявність в їхніх діях складів злочинів, за які їх засуджено.

Наведені докази, які суд першої інстанції дослідив в судовому засіданні, в своїй сукупності об’єктивно покладені в основу обвинувального вироку.

Посилання обвинувачених та захисника в своїх скаргах на ряд порушень норм КПК України не заслуговують на увагу, оскільки істотних порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення суспільно небезпечного діяння, які могли б істотно вплинути на висновки суду, які наведені в апеляціях, по справі не виявлено.

Окрім того, судом першої інстанції мотивовано дану правову оцінку і показанням самих обвинувачених з приводу їхніх версій щодо інкримінованих їм злочинів.

Статтями 415, 412 КПК України визначені порядок та підстави для призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції, однак апеляційний суд не встановив таких підстав, не наведені такі підстави і в самій апеляційній скарзі захисника ОСОБА_2

Таким чином, доводи, які наведені в апеляційних скаргах, фактично враховані і оцінені судом першої інстанції при постановленні вироку та призначенні покарання.

Обране та призначене судом покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1 ЗУ «Про попереднє ув’язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.72 КК України (ред.26.11.2015р.), зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Обвинуваченим судом першої інстанції було проведено зарахування з 14 червня до 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (ред. Закону від 26.11.2015р.), та з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі (ред. Закону від 18.05.2017р.)

Зміна судового рішення суду першої інстанції в частині зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання можлива лише у зв’язку з неправильним застосуванням цим судом положень ст.72 КК України, зокрема в частині неправильного зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання.

Разом з тим, враховуючи положення ч.6 ст.368 КПК України, з огляду на правовий висновок, який викладений в постанові Верховного Суду від 29.08.2018 (провадження №13-31кс18), апеляційний суд проводить відповідне зарахування без зміни судового рішення суду першої інстанції.

У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В

Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2018 року – без змін.

В порядку ч.5 ст.72 КК України (ред.26.11.2015р.) зарахувати в строк відбуття покарання термін попереднього ув’язнення ОСОБА_4 з 14 червня 2017 року по 13 вересня 2018 року включно, з розрахунку що одному дню попереднього ув’язнення відповідає два дні позбавлення волі.

В порядку ч.5 ст.72 КК України (ред.26.11.2015р.) зарахувати в строк відбуття покарання термін попереднього ув’язнення ОСОБА_5 з 14 червня 2017 року по 13 вересня 2018 року включно, з розрахунку що одному дню попереднього ув’язнення відповідає два дні позбавлення волі.

В порядку ч.5 ст.72 КК України (ред.26.11.2015р.) зарахувати в строк відбуття покарання термін попереднього ув’язнення ОСОБА_6 з 14 червня 2017 року по 13 вересня 2018 року включно, з розрахунку що одному дню попереднього ув’язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженими, які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм копії ухвали.

Головуючий

Судді