Постановление суда № 76432314, 08.08.2018, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/3400/18

ун. № 759/12357/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва П'ятничук І.В. при секретарі: Медвідчук В.В., розглянувши клопотання Прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Коркуни Р.В. у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018100080000016 від 01.02.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання Прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Коркуни Р.В. про накладення арешту на речові докази, а саме: грошові кошти у розмірі 6 723 274 грн., що знаходяться на рахунку ТОВ «Велес-Агро ЛТД» (код ЄДРПОУ 31427962) відкритих в банківській установі ПАТ «МТБ Банк» ( МФО 328168).

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Велес-Агро ЛТД» (код ЄДРПОУ 31427962) під час фінансово-господарських взаємовідносин з підприємством з ознаками фіктивності ТОВ «Рейдек» (ТОВ «Ремонтний центр «Перос») (код ЄДРПОУ 40509935), за період серпень-вересень 2016 року., занизили податок на прибуток підприємтсва на загальну суму 3 434 057 грн., податок на додану вартість на загальну суму 3 289 217 грн., а всього на суму 6 723 274 грн., що підтверджується актом документальної перевірки №132/28/10-49-14/31427962 від 28.12.2017 року.

Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

За змістом ч. 3, 4 ст. 168 КПК України слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мети відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третім особами таким майном.

Частинами 1, 2 статті 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, приймаючи до уваги вище викладене і загальні засади кримінального провадження, клопотання слідчого не підлягає задоволенню, оскільки клопотання не містить належного обґрунтування, а також слідчим не надано належних доказів для задоволення вказаного клопотання.

Керуючись ст. ст. 131, 170-173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені клопотання Прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Коркуни Р.В. у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018100080000016 від 01.02.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України про накладення арешту.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя І.В.П'ятничук