Решение № 7642994, 13.01.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2010 р. Справа № 5/5

за позовом ДП "Білокоровицького лісгоспу"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Вуд"

про стягнення заборгованості в сумі 6 838 грн. 00 коп.

Суддя Войтюк В.Р.

Представники:

Від позивача : не з`явився

Від відповідача : Борисик С.В. директор

Стаття 22 ГПК України сторонам роз`яснена

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся про стягнення з відповідача 6838,00 грн. заборгованості за отриману лісопродукцію.

Просить розглянути справу без участі представника. Вимоги підтримує.

Відповідач відзиву не надав. Представник у судовому засіданні пояснив, що зазначена у позові заборгованість має місце у зв`язку з відсутністю коштів на її погашення.

Заслухавши пояснення представника відповідача давши оцінку доказам суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Між ДП "Білокоровицький лісгосп" та ТзОВ "Майстер-ВУД" 23.01.2006 року укладено договір № 9.

Відповідно до указаного Договору, підприємство відвантажило відповідачу лісопродукцію, а саме - пиловник дубовий та техсировина дубова. Пункт навантаження - Білокоровицький нижній склад. Вантаж, за довіреністю серії № 353767 від 08.11.2009 року, отримав Дробот Тарас Ленорович на суму 7000 грн. Відповідач отриману продукцію оплатив частково у розмірі 500 грн.

Претензія № 1/08 від 04.06.2008 року (вих. № 105) направлена рекомендованим листом Відповідачу 05.06.2008 року, який її отримав і надав відповідь, що на протязі шести місяців зобов`язується погасити борг.

Станом на 01.12.2008 року заборгованість Відповідача перед підприємством склала 6500,00 грн., що підтверджує акт бухгалтерської звірки від 26.11.2008 року.

23.09.09 Відповідачу повторно скерована претензія, яка залишена останнім без відповіді.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні —покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються положення Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором , законодавством або не впливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Ураховуючи викладене та відсутність доказів оплати отриманої продукції позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача згідно ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер ВУД" 35312 смт.Клевань, вул.Лісова, 3 Рівненської області, р/р 26006301588343 в Рівненському ЦВ ПІБ МФО 333335, ЄДРПОУ 33977307 на користь ДП "Білокоровицький лісгосп" 11054 вул.Гагаріна,1 смт.Нові Білокоровичі Олевського району Житомирської області, р/р 26001303280509 в філії "Відділення ПІБ в м.Коростень" МФО 311391, ЄДРПОУ 00991798 6500 грн. боргу, 102 грн. 00 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

підписано "15" січня 2010 р.