Решение № 7642956, 14.01.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2010 р. Справа № 6/240/09

м. Миколаїв

За позовом: Прокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Миколаївгаз», м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159.

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард», м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 16.

                                                            Суддя Ткаченко О.В.

                    Представники:

Від позивача Панфілова О.В., довіреність від 10.07.2009 року.

Від відповідача Годза Л.П., довіреність від 02.04.2009 року.

У судовому засіданні приймає участь прокурор Давиденко А.В.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.01.2010 року о 10:00.

ПРЕДМЕТ СПОРУ : Прокурор звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 55424,66 грн., у тому числі 46319,14 грн. - борг за поставлений природний газ, 3144,85 грн. –індекс інфляції, 865,18 грн. –3% річних, 5095,49 грн. –пеня.

29.12.2009 року представником позивача до судового засідання було подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач у зв’язку з погашенням відповідачем основної суми боргу просив припинити провадження у справі в частині стягнення 46319,14 грн. - боргу за поставлений природний газ та стягнути з відповідача 3144,85 грн. –індексу інфляції, 865,18 грн. –3% річних, 5095,49 грн. –пені.

Відповідач у відповідності до відзиву від 28.12.2009 року № 78 заперечував проти розрахунку визначених позивачем 3144,85 грн. –індексу інфляції, 865,18 грн. –3% річних, 5095,49 грн. –пені та просив не стягувати пеню за прострочення розрахунків у зв’язку зі скрутним економічним становищем.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути 258,11 грн. індексу інфляції, 865,18 грн. –3% річних, 5095,49 грн. –пені.

Прокурор підтримав заявлені представником позивача уточнення.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти правильності підрахунку представником позивача 258,11 грн. індексу інфляції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, прокурора, господарський суд,

Встановив:

01.01.2009 р. між ВАТ «Миколаївгаз»(постачальник) та ТОВ «Асгард»(споживач) було укладено договір № П/2009-ПГ-Г-2022 на постачання природного газу, за умовами якого позивач зобов'язався за наявності обсягів поставити відповідачу в 2009 році природний газ, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

У відповідності до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 10 (десять) банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Як свідчать копії актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2009 року, 28.02.2009 року, 31.03.2009 року (а.с. 13-15) позивач на протязі січня-березня 2009 року поставив відповідачу 20,227 тис. куб. м природного газу на загальну суму 53 319,14 грн.

Проте в порушення умов договору відповідач свої зобов’язання за договором виконав не в повному обсязі та оплату за поставлений природний газ здійснив частково, у зв’язку з чим залишок боргу станом на 19.10.2009 року становить 46 319,14 грн.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що у відповідності до наданих позивачем уточнень та наданих відповідачем копій платіжних доручень № 174, 305, заборгованість за поставлений природний газ в сумі 46319,14 грн. відповідачем була сплачена в повному обсязі 12.11.2009 року, станом на день розгляду справи відсутній предмет спору у справі в частині стягнення основної суми боргу.

У відповідності до п. 7.1. Договору в разі несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, визначені у п. 6.1. даного договору, споживач зобов’язаний сплатити на користь постачальника суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань, а також три відсотки річних від простроченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується, починаючи з 11 числа місяця, наступного за звітним.

На підставі вказаного пункту договору визначений позивачем розмір пені за період з 20.04.2009 року по 20.10.2009 року становить 5095,49 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем визначено розмір трьох процентів річних з простроченої суми, що за період з 11.02.2009 року по 19.10.2009 року становить 865,18 грн., та суму, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, що становить 3 144,85 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 258,11 грн. індексу інфляції, 865,18 грн. –3% річних, 5095,49 грн. –пені.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З огляду на викладене, враховуючи, що станом на день розгляду справи відсутній предмет спору у справі в частині стягнення основної суми боргу, провадження у справі в частині стягнення 46319,14 грн. боргу підлягає припиненню, а позовні вимоги в частині стягнення 258,11 грн. індексу інфляції, 865,18 грн. –3% річних, 5095,49 грн. –пені такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 46 319,14 грн. боргу.

2. Позовні вимоги в іншій частині задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард»(м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 16, код 32819626) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївгаз» (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код 35638606) 258,11 грн. індексу інфляції, 865,18 грн. –3% річних, 5095,49 грн. –пені.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард»(м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 16, код 32819626) на користь Державного бюджету України 102,00 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя