Постановление суда № 76417899, 12.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

12 вересня 2018 року м. Київ № 826/4644/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Кармазіна О.А., Скочок Т.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, треті особи: Центральна атестаційна комісія № 3 Національної поліції України, Центральна апеляційна атестаційна комісія № 1 Національної поліції України про визнання нечинними рішень, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

22.03.2016 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної поліції України, в якому позивач просив суд:

визнати нечинним висновок атестування головного оперуповноваженого - інспектора Департаменту захисту економіки Національної поліції України майора поліції ОСОБА_1, прийнятий Центральною атестаційною комісією Національної поліції України від 12.01.2016;

визнати нечинним висновок атестування головного оперуповноваженого - інспектора Департаменту захисту економіки Національної поліції України майора поліції ОСОБА_1, прийнятий Центральною апеляційною атестаційною комісією Національної поліції України від 28.01.2016;

визнати протиправним та скасувати наказ Голови Національної поліції України від 22.02.2016 № 113 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 з 22.02.2016 з посади головного оперуповноваженого - інспектора Департаменту захисту економіки Національної поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність);

поновити ОСОБА_1 на посаді головного оперуповноваженого - інспектора Департаменту захисту економіки Національної поліції з 22.02.2016.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано висновок атестування головного оперуповноваженого - інспектора Департаменту захисту економіки Національної поліції України майора поліції ОСОБА_1, прийнятий Центральною атестаційною комісією № 3 Національної поліції України від 12.01.2016; визнано протиправним та скасовано висновок атестування головного оперуповноваженого - інспектора Департаменту захисту економіки Національної поліції України майора поліції ОСОБА_1, прийнятий Центральною апеляційною атестаційною комісією № 1 Національної поліції України від 28.01.2016; визнано протиправним та скасовано наказ Голови Національної поліції України від 22.02.2016 №113 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 з 24.02.2016 з посади головного оперуповноваженого - інспектора Департаменту захисту економіки Національної поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність); поновлено ОСОБА_1 на посаді головного оперуповноваженого - інспектора Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 25.02.2016; в решті позовних вимог відмовлено; допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце реєстрації: 08320, АДРЕСА_1) на посаді головного оперуповноваженого - інспектора Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 25 лютого 2016 року (ідентифікаційний код 40108578, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10).

У липні 2018 року представником позивача засобами поштового зв'язку та електронною поштою направлено до суду заяви, у яких останній просить суд постановити додаткову постанову про повернення позивачу судового збору в сумі 2204,80 грн. Заява мотивована тим, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". Натомість, при поданні позовної заяви до суду ОСОБА_1 було помилково сплачено судовий збір у сумі 2204,80 грн.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 в адміністративній справі № 826/4644/16 ухвалено в порядку письмового провадження, суд дійшов висновку про вирішення питання про ухвалення додаткового рішення у даній справі в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою указаної статті Кодексу передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що судовий збір відшкодовується стороні як у випадку повного, так і у випадку часткового задоволення судом позову.

Так, пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Враховуючи наведене та те, що предметом розгляду даної справи було поновлення позивача на службі в поліції, суд вважає, що ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 24).

У свою чергу, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у розумінні наведених положень Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду позову про поновлення його на службі в поліції.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду даного позову було сплачено судовий збір в сумі 2204,80 грн, що підтверджується заявою на переказ готівки від 22.03.2016 № 186 (а.с. 3).

Частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік підстав, за яких сплачена сума судового збору повертається особі, яка його сплатила ухвалою суду, а саме:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Представник позивача у заяві керується пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" та вважає, що вказана норма є підставою для повернення сплаченого позивачем судового збору.

Разом з тим, наведена норма передбачає повернення відповідної частини сплаченого судового збору у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При цьому, суд звертає увагу, що повернення судового збору відбувається за ухвалою суду, у той час як додаткове судове рішення може бути прийнято, зокрема, у разі не вирішення судом питання про судові витрати.

Суд акцентує увагу, що у даному випадку позивачем помилково сплачено судовий збір при поданні позову до суду і порядок повернення помилково сплачених коштів врегульовано наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 N 787 "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за N 1650/24182.

Абзацом 8 пункту 5 вказаного Порядку передбачено, що заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

Зважаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, та враховуючи, що порядок повернення сплаченого судового збору врегульовано наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 N 787, суд дійшов висновку, що при ухваленні судового рішення у справі № 826/4644/16 у суду були відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Згідно з частиною четвертою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для ухвалення додаткового судового рішення у справі № 826/4644/16.

Одночасно, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу, що для повернення помилково сплаченого ним судового збору, останньому необхідно звернутись з заявою до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 N 787.

Керуючись статтями 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про прийняття додаткового судового рішення у справі № 826/4644/16.

Ухвала набирає законної сили відповідно до стаття 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини п'ятої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення може бути оскаржена. Згідно з частиною першою статті 295 та частиною першою статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя СуддіВ.П. Катющенко О.А. Кармазін Т.О. Скочок