Постановление суда № 76400751, 12.09.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16896/18

УХВАЛА

про залишення позову без руху

"12" вересня 2018 р. м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Кучина Н.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживача,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживача.

Суд, вважає, що дану позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4, п.2 ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 р. (з наступними змінами) у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру, тобто за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 704,80 гривень та за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80грн). та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8810 грн.).

Проте, позивачем не додержано наведену вище вимогу закону та не сплачено судовий збір, оскільки позивач посилається на законодавство про захист прав споживача.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлений вичерпний перелік осіб, що мають звільнені від сплати судового збору, і споживачі до цієї категорії чинною редакцією закону не віднесені.

Між тим, ст.22 ч.3 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає можливість звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12 травня 1991 р. № 1023-XII "Про захист прав споживачів". Цим Законом встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно ст.1 ч.1 п.22 Закону № 1023-ХІІ споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Ураховуючи зазначене, судовий захист прав споживачів здійснюється загальними судами за правилами цивільного судочинства в порядку позовного провадження за позовами фізичних осіб - споживачів товарів, робіт і послуг.

Відтак, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

У зв'язку цим, застосування Закону № 1023-XII до правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У вказаному Законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору. А у разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статями 15 і 23 цього Закону.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Сформульована правова позиція узгоджується і з практикою Верховного Суду України в питаннях сплати судового збору в справах про захист прав споживачів (ухвала від 01.03.2016 року, справа № 6-484ц16).

Як вбачається із змісту позову, правовідносини, які виникли між сторонами за позовом, не в повній мірі підпадають під дію Закону про захист прав споживачів послуг, а відтак вищевказаний позов підлягає оплаті судовим збором у встановленому законом розмірі.

Відповідно до ст. 4 Права та обов'язки споживачів Закону України «Про захист прав споживача»:

1. Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав; об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів). 2. Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів. 3. Споживачі зобов'язані: 1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; 2) в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції; 3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації; 4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Жодна з перелічених у ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживача» підстав, які дають право особі захистити порушене право споживача , не повязані з предметом пред»явленого позову до суду.

Як вбачається із змісту позову, правовідносини, які виникли між сторонами за позовом, не в повній мірі підпадають під дію Закону про захист прав споживачів послуг, а відтак вищевказаний позов підлягає оплаті судовим збором у встановленому законом розмірі.

Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 1409,60 грн. з розрахунку - 704,80 грн. х 2 (вимоги) = 1409, 60 грн.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживача - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали, а саме:

- сплатити судовий збір в сумі 1409 ( одна тисяча чотириста девять ) грн 60 коп.

Судовий збір необхідно сплатити на реквізити: отримувач коштів - УК у м. Рівному/м. Рівне/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38012714; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 31213206017002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір.

Роз»яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.Г. Кучина