Постановление суда № 76379734, 10.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

10 вересня 2018 рокусправа № 808/1271/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Чабаненко С.В.

перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року в адміністративній справі №808/1271/18 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС, третя особа: Державна фіскальна служба України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року позов задоволений.

Не погодившись із рішенням суду, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 року вказана апеляційна скарга була залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали, для надання суду оригіналу документу про сплату судового збору.

На адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтоване тим, що Державна фіскальна служба України є суб'єктом владних повноважень, який фінансується за рахунок Державного бюджету України. Відповідно до Бюджетного кодексу України бюджетні видатки при закупівлі товарів, робіт, послуг здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. Згідно з Інструкцією щодо застосування кодів економічної класифікації видатків, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 видатки, які не пов'язані з придбанням товарів і послуг, здійснюються за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні видатки». ДФС до Департаменту фінансового та бухгалтерського обліку та звітності направлено службову записку щодо перерахування судового збору по даній справі, проте вона не проведена.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч.2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

Розглянувши доводи наведені заявником клопотання щодо продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У відповідності до роз'яснень, викладених в постанові пленуму Вищого адміністративного суду № 2 від 05.02.2016 року "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674 VI "Про судовий збір", обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Вносячи зміни до Закону України "Про судовий збір" та виключаючи органи доходів і зборів, які звільняються від сплати судового збору, законодавець висловив певну волю, яка полягає в тому що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь яких виключень.

Вказані зміни до Закону України "Про судовий збір" кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору, незалежно від того є вони платниками податків чи суб'єктами владних повноважень. Неналежне фінансування державного органу з Державного бюджету України не є підставою для звільнення чи відстрочення такому органу сплату судового збору. Вказане питання апелянтом повинно вирішуватись шляхом відповідного коригування свого бюджетного запиту та кошторису, а не шляхом подання клопотання до суду про звільнення чи відстрочення сплати судового збору.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 4. ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року в адміністративній справі №808/1271/18 необхідно повернути скаржнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 298, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року в адміністративній справі №808/1271/18 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення.

Головуючий суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: С.В. Чабаненко