Решение № 76329278, 31.01.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року Справа № 804/4068/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги від 30.05.2017 року №1204-17/62 та Рішення про опис майна у податкову заставу від 30.05.2017 року №1204-17/62 .

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Публічним акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» отримано Податкову вимогу від 30.05.2017 року №1204-17/62 та Рішення про опис майна у податкову заставу від 30.05.2017 року №1204-17/62, видані Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, якими повідомлено, що станом на 29.05.2017 року сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 21 744,00 грн., а також попереджено, що починаючи з 30.04.2017 року на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України, органом доходів і зборів буде здійснено опис майна у податкову заставу. Зазначені вимогу та рішення позивач вважає такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що ПАТ «Родовід Банк» визнано неплатоспроможним відповідно до постанови Правління Національного банку України від 25.02.2016 року №107, на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №261 від 25.02.2016 року «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Родовід Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банк». Таким чином, винесення відповідачем оскаржуваних рішень під час дії тимчасової адміністрації є неправомірним та суперечить приписам ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка забороняє нараховувати неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) під час тимчасової адміністрації.

Ухвалою суду від 30.06.2017 року було відкрито провадження в адміністративній справі (суддя Гончарова І.А.) та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.07.2017 року на 15:00 год.

В ході судового розгляду за клопотаннями представників сторін провадження у справі зупинялось на підставі ухвал суду від 20.07.2017 року, 15.08.2017 року.

Ухвалою суду від 15.08.2017 року провадження у справі було поновлено.

На підставі розпорядження від 04.12.2017 року №2954д згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2017 року адміністративну справу №804/4068/17 перерозподілено судді Тулянцевій І.В.

Ухвалою суду від 05.12.2017 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено судове засідання на 27.12.2017 року на 13:30 год.

07 грудня 2017 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» про розгляд справи в режимі відеоконференції.

27 грудня 2017 року у судовому засіданні оголошено перерву до 31.01.2018 року.

Позивач у судове засідання 31.01.2018 року не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити із викладених у ньому підстав.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області надав до суду заперечення та пояснення до відзиву, в яких зазначив, що у позивача згідно ІС «Податковий блок» виник податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів не житлової нерухомості в сумі 21 744,00 грн. на підставі самостійно поданої податкової декларації № НОМЕР_1 від 17.02.2017 року. У зв'язку з несплатою заборгованості було винесено податкову вимогу від 30.05.2017 року №1204-17/62 на загальну суму 21 744,00 грн. та Рішення про опис майна у податкову заставу від 30.05.2017 року №1204-17/62. На думку відповідача, введення процедури ліквідації банку не звільняє платника податків - юридичну особу, якою є банк, від сплати поточних обов'язкових платежів до моменту виключення даної юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у зв'язку із чим, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити. Відповідач у судове засідання 31.01.2018 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 205 КАС України).

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч. 3 ст. 205 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

У відповідності до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

25 лютого 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №107, якою ПАТ «РОДОВІД БАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних.

В цей же день 25 лютого 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Виконавча дирекція Фонду) прийнято рішення № 261, відповідно до якого з вказаної дати розпочато процедуру виведення ПАТ «РОДОВІД БАНК» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на 1 місяць з 26.02.2016 року по 25.03.2016 року включно, уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації призначено ОСОБА_2

В подальшому процедура здійснення повноважень тимчасової адміністрації ПАТ «РОДОВІД БАНК» відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду № 419 від 25.03.2016 року продовжена до 25.04.2016 року включно.

25 квітня 2016 року рішенням № 610 Виконавчої дирекцією Фонду продовжено повноваження уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «РОДОВІД БАНК» ОСОБА_2 до дати отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «РОДОВІД БАНК».

Про вказані обставини ПАТ «РОДОВІД БАНК» повідомило відповідача листом №18.1-11-15128/5121 від 07.10.2016 року.

Згідно квитанції №2 (а.с.10) позивачем 17 лютого 2017 року подано до контролюючого органу податкову декларацію зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2017 рік, відповідно до якої позивачем самостійно визначено річну суму податку у розмірі 86 976,00 грн., з поквартальною сплатою у розмірі 21 744,00 грн. за І, ІІ, ІІІ ті ІV квартал.

У зв'язку з несплатою позивачем у встановлені законодавством строки узгодженого податкового зобов'язання за 2017 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та з плати за землю, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимогу від 30.05.2017 року №1204-17/62, а також прийнято рішення від 30.05.2017 року №1204-17/62 про опис майна у податкову заставу.

Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до частини 2статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним Законом для правовідносин, які виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»від 23.02.12 № 4452-VI.

Так, відповідно до ч.8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону №4452-VI.

Відповідно до статті 34 Закону № 4452-VI, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Як встановлено судом, на підставі постанови Правління Національного банку України від 25.02.2016 року №107 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №261 від 25.02.2016 року«Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «РОДОВІД БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», відповідно до якого розпочато процедуру виведення ПАТ "Родовід Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 26 лютого 2016 року по 25 березня 2016 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25 березня 2016 року № 419 продовжено строк тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку АТ "Родовід Банк" з 26 березня 2016 року до 25 квітня 2015 року включно.

Згідно з частиною 5 статті 36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється:1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Отже, в період дії мораторію не враховуються неустойка (штраф, пені) інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Судом встановлено, що оскаржувана податкова вимога була винесена відповідачем 30.05.2017 року, тобто в період здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Родовід Банк".

Відповідно до пункту 59.1статті59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пункту 95.1статті95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З огляду на викладені положення ПК України, прийняття рішення про опис майна в податкову заставу та направлення податкової вимоги є складовими процедури примусового стягнення податкового боргу.

Відповідно до п.1.3 ст.1 ПК України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Враховуючи, що Законом № 4452-VI, норми якого для правовідносин тимчасової адміністрації є пріоритетними по відношенню до норм інших нормативно-правових актів, передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, суд приходить до висновку, що під час винесення оскаржуваної податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Таким чином, дії Відповідача щодо направлення позивачу податкової вимоги від 30.05.2017 року Форми «Ю» № 1204-17/62 та винесення Рішення від 30.05.2017 року про опис майна у податкову заставу є протиправними відповідно до приписів ПК України щодо банку, на який поширюються норми Закону № 4452-VI, оскільки така податкова вимога суперечить пункту 1.3 ст. 1 ПК України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (код ЄДРПОУ 14349442, м. Київ, вул. Північно - Сирецька, 1-3) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 30.05.2017 року Форми «Ю» № 1204-17/62 та Рішення про опис майна у податкову заставу від 30.05.2017 року №1204-17/62 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17)на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (код ЄДРПОУ 14349442, м. Київ, вул. Північно - Сирецька, 1-3) судові витрати у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтею 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева