Постановление суда № 76299549, 07.09.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

07 вересня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 1640/3128/18

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ1771/166/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29 серпня 2018 року.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі 1) зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ1771/166/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29 серпня 2018 року та 2) зупинити стягнення на підставі постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ1771/166/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29 серпня 2018 року .

Заява вмотивована тим, що оскарження у судовому порядку постанови про накладення штрафу №ПЛ1771/166/АВ/П/ТД-ФС від 29 серпня 2018 року не зупиняє її виконання та у випадку пред'явлення її до виконання необхідно буде докласти значних затрат для поновлення порушених прав позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову /частина перша/.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю /частина друга/.

Отже, наведеною нормою визначено дві самостійні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 151 згаданого Кодексу позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку /частина перша/.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами /частина друга/.

За змістом частини третьої статті 152 КАС України у заяві можуть бути зазначені декілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Щодо оцінки підстави забезпечення позову, вказаної у пункті 1 частини другої статті 150 КАС України, суд зазначає, що відповідно до пункту 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу, а відповідно до пункту 11 цього Порядку - не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Згідно з частиною шостою статті 265 Кодексу законів про працю України виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Зі змісту постанови Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ1771/166/АВ/П/ТД-ФС від 29 серпня 2018 року слідує, що вона прийнята на підставі абзацу першого частини другої статті 256 Кодексу законів про працю України, а тому є виконавчим документом та підлягає виконанню органом державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

В той же час позивачем не доведено, що строк добровільної сплати штрафу за оскаржуваною постановою закінчився і розпочався перебіг строку пред'явлення цієї постанови до примусового виконання, та не надано доказів того, що постанова про накладення штрафу №ПЛ1771/166/АВ/П/ТД-ФС від 29 серпня 2018 року пред'явлена на виконання до органу державної виконавчої служби та вчиняються дії, спрямовані на її виконання.

Надавши оцінку такій підставі забезпечення позову як очевидність у оскаржуваної постанови ознак протиправності, суд фактично вирішить спір по суті і дійде висновку про протиправність постанови про накладення штрафу №ПЛ1771/166/АВ/П/ТД-ФС від 29 серпня 2018 року до розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Доводи позивача щодо протиправності постанови про накладення штрафу №ПЛ1771/166/АВ/П/ТД-ФС від 29 серпня 2018 року будуть оцінені судом під час розгляду справи по суті.

Отже, у заяві про забезпечення позову зазначено декілька заходів забезпечення позову (зупинення дії оскаржуваної постанови та зупинення стягнення на підставі такої постанови), однак заявником не обґрунтовано доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення адміністративного позову, а тому заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 152, 154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.І. Слободянюк