Постановление суда № 76293621, 07.09.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"07" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1838/18

Суддя Господарського суду Одеської області Щавинська Ю.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакс" (16608, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, 54, код ЄДРПОУ 14255011) про видачу судового наказу до боржника Фізичної особи-підприємця Наніш Віталія Михайловича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакс" звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою (вх.№1985/18 від 30.08.2018р.) про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Наніш Віталія Михайловича грошової заборгованості у сумі 14 898,90 грн.

Заяву обґрунтовано невиконанням ФОП Наніш В.М. умов договору поставки №ОБ/24-31 від 19.08.2013р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Згідно ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу

Згідно п.6 ч. 1 ст. 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, припинено суб'єкта господарювання до якого пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У відповідності до положень ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи є єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно до ст. 4 вказаного закону державна реєстрація базується на таких основних принципах, як, зокрема, обов'язковість державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; об'єктивність, достовірність та повнота відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ч.1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

У відповідності до ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема, як прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем).

У відповідності до ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

При цьому, ч.4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено необхідність надання для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, зокрема, заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням.

З аналізу вказаних норм законодавства випливає, що в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Так, з метою перевірки відомостей (статусу) щодо Фізичної-особи підприємця Наніша В.М. судом 04.09.2018р. було зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 23.08.2017р. Фізичною-особою підприємцем Нанішем В.М. за власним рішення було припинено підприємницьку діяльність.

За таких обставин, враховуючи припинення Нанішем В.М. підприємницької діяльності, тобто припинення суб'єкта господарювання, суд доходить висновку про відмову ТОВ "Лакс" у видачі судового наказу на підставі ч.4 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд вказує, що у відповідності до ч.2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 147-153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакс" про видачу судового наказу до боржника Фізичної особи-підприємця Наніш Віталія Михайловича - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у 10-денний строк з дня її постановлення.

Суддя Ю.М. Щавинська