№ 76284792, 27.08.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5751/18

Номер справи місцевого суду: 523/3905/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів колегії: ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про припинення зобов’язань за кредитним та іпотечним договорами, -

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2018 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до АКІБ «УкрСиббанк», третя особа: ПАТ «Дельта Банк» про припинення зобов’язань за кредитним та іпотечним договорами.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2018 року цивільну справу передано за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_4 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого суду, посилаючись на порушення норм процесуального права.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на вказані обставини розгляд даної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 27.08.2018 року.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За правилом ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначається, що підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.

З сукупного аналізу вищенаведених положень варто зробити висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.

Правила територіальної юрисдикції (підсудності) визначені параграфом 3 Глави «Цивільна юрисдикція» ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Згідно ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

Як роз'яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що однією із позовних вимог ОСОБА_4 є визнання припиненим зобов’язань за іпотечним договором, на підставі якого АКІБ «УкрСиббанк» набуло прав іпотекодержателя відносно іпотечного майна – квартири АДРЕСА_1.

Таким чином, дана вимога стосується прав на об'єкт нерухомого майна, а тому підсудність цього спору повинна визначатися за правилами, встановленими статтею 30 ЦПК України.

Інші заявлені вимоги, підсудність яких визначається за загальними правилами, підлягають розгляду судом, який визначається згідно з правилом виключної підсудності.

Так як нерухоме майно, з приводу передачі іпотечних прав на яке виник спір -квартира АДРЕСА_2, територіально розташована в Суворовському районі м. Одеси.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що місцевий суд передчасно прийшов до висновку про передачу справи до Подільського районного суду м. Києва так як на спірні правовідносини розповсюджується правила виключної підсудності за місцем розташування нерухомого майна яким є Суворовський районний суд м. Одеси.

З врахуванням вимог ст.379 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню, так як судом першої інстанції було порушено вимоги ст.30 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 368 - 371, 374, 376, 379, 382 - 384 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2018 року скасувати.

Справу направити до Суворовського районного суду м. Одеси для вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та подальшому оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено: 27 серпня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_3

ОСОБА_2