Постановление суда № 76276701, 23.08.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7999/18

Провадження №2/369/3087/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2018 Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Яцевич В.А.,

розглянувши заяву третьої особи ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця ОСОБА_3, державного підприємства Міністерства юстиції «СЕТАМ» , третя особа ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання електронних торгів такими, що не відбулися і скасування протоколу про проведення електронних торгів, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця ОСОБА_3, державного підприємства Міністерства юстиції «СЕТАМ» , третя особа ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання електронних торгів такими, що не відбулися і скасування протоколу про проведення електронних торгів.

15.08.2018 року до суду надійшла заява від третьої особи ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову по даній справі, згідно якої заявник просив визначити ОСОБА_2 розмір зустрічного забезпечення у сумі 642810,00 грн. та зобов’язати ОСОБА_2 сплатити вказану суму на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області у строк, що не перевищує десяти днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення позову.

Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов таких висновків.

Підстав для обов'язкового застосовування зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України у вказаній справі немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Отже, питання щодо зустрічного забезпечення є правом, а не обов'язком суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 369/7999/18, ухвалою Києво-Святошинський районний суд Київської області від 10.07.2018 р. задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт та заборону вчиняти дії щодо відчуження земельної ділянки загальною площею 0,1001 га, з кадастровим номером 3222486200:03:006:0049, що розташована за адресою: вул. Академіка Шалімова, 74, с.Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Подана заява ОСОБА_1 не містить визначених ст.154 ЦПК підстав для вжиття судом зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1

Керуючись ст.154 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця ОСОБА_3, державного підприємства Міністерства юстиції «СЕТАМ» , третя особа ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання електронних торгів такими, що не відбулися і скасування протоколу про проведення електронних торгів.

Ухвала суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Дубас Т.В.