Решение № 76264437, 30.08.2018, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/1043/18

Провадження № 2/324/591/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.

за участю секретаря судового засідання Басараб А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Пологи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

Позивач 18 червня 2018 року звернулася до Пологівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. В обгрунтування своїх позовних вимог зазначила, що з відповідачем вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 26 грудня 2014 року. 01 березня 2017 року рішенням Пологівського районного суду Запорізької області шлюб між ними розірвано. Відповідач є батьком їх малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час проживає з позивачкою і перебуває на її утриманні. З відповідачем позивач і син проживають окремо приблизно два з половиною роки. Відповідач інколи надавав матеріальну допомогу на дитину у вигляді дитячого одягу, проте останній раз таку допомогу отримала позивач декілька місяців тому. Кошти на утримання чи харчування дитини відповідач не надає. Оскільки відповідач є батьком їх малолітнього сина, проживає від родини окремо, за віком і станом здоров’я може сплачувати аліменти на утримання дитини, позивач просила постановити судове рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання їх малолітнього сина по одній чверті зі всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду.

Сторони належним чином повідомлені про місце, дату і час судового засідання (а.с.22,25).

Позивач звернулася до суду з письмовою заявою, в якій підтримала свої позовні вимоги, просить їх задовольнити. Справу просить розглянути в її відсутність без фіксації судового процесу технічними засобами (а.с.26).

Відповідач, місце реєстрації якого за адресою, зазначеною в позові, підтвердилася відповіддю органу місцевого самоврядування (а.с.13), викликався в судове засідання на 23 липня 2018 року рекомендованою поштою. Судовий виклик на 23 липня 2018 року згідно відмітки листоноші отримано було завчасно (а.с.21), однак рекомендоване поштове відправлення про отримання судового виклику в судове засідання на 23 липня 2018 року повернулося до суду лише 27 липня 2018 року, у зв’язку з чим суд відповідно до вимог частини 11 статті 128 ЦПК України здійснив виклик відповідача у судові засідання на 31 липня 2018 року і 30 серпня 2018 року відповідно до вимог ст.128 ч.11 ЦПК України. Будучи двічі повідомленим про розгляд справи в суді належним чином шляхом завчасного оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України оголошень про виклик у судові засідання (а.с.22), відповідач у судове засідання повторно не явився, про причини неявки суду не повідомив, з заявами про розгляд справи в його відсутність або про відкладення розгляду справи з певних підстав до суду не звертався, відзив на позов не подав.

За таких обставин суд розглядає справу з ухваленням заочного рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України і на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, беручи до уваги підтримання позивачем позовних вимог, відсутність заперечень на позов з боку відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому виконкомом Чапаєвської сільської ради Пологівського району Запорізької області 26 грудня 2014 року шлюбі, що підтверджується копією виданого 26 грудня 2014 року свідоцтва про шлюб серії І-ЖС №151727 (а.с.5).

З копії рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 01 березня 2017 року встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розірваний (а.с.7-8).

З копії свідоцтва про народження серії І-ЖС №277698, виданого 26 лютого 2015 року, судом встановлено, що сторони у справі є батьками малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

З довідки про склад сім’ї, виданої головою квартального комітету м.Пологи, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживає разом з сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Як вбачається із ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Із позовної заяви і доданих до неї матеріалів судом встановлено, що дитина перебуває на утриманні позивача, відповідач у справі працює, за віком і станом здоров’я може сплачувати аліменти на утримання дитини, аліменти нікому не сплачує.

Судом також враховано положення абз.4 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, у якому наголошується, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно ч.1 та ч.5 ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Проаналізува добуті в судовому засіданні докази і дав їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача, оскільки судом встановлено, що відповідач аліменти нікому не сплачує, за станом здоров’я має можливість сплачувати аліменти по одній четверті на місяць до повноліття дитини.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави суд стягує 704,80 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.9,10,12,18,141,223 ч.4,247 ч.2,263-265,272,280,353,354,430 ч.1 п.1 ЦПК України, ст.ст.180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 по 1/4 (одній чверті) від усіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 18 червня 2018 року до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 704 грн. 80 коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Пологівський районний суд Запорізької області до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію заочного рішення надіслати сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Суддя: Кацаренко І. О.