Постановление суда № 76174239, 28.08.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5673/18

Номер справи місцевого суду: 1519/2-2075/11

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.08.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Кононенко Н.А.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Ющак А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 -представника ОСОБА_4 про відвід складу суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсними, усунення від спадкування, визнання права власності та визнання заповіту частково недійсним, третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2018 року,

встановив:

06 вересня 2010 року представник позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_3 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, третя особа – П’ята Одеська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту і свідоцтва про право на спадщину недійсними та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, 2-й провулок Марата, буд. 4.

В позові ОСОБА_7 вказувала на те, що з 1996р. вона з її матір’ю проживали у будинку дідуся та бабусі за адресою: м. Одеса, 2-й провулок Марата, буд.4, з дідусем ОСОБА_8 та її нерідною бабусею – ОСОБА_9 однією сім’єю та вели сумісне господарство. 29 серпня 1997р. помер її батько - ОСОБА_10 та після його смерті фактично її піклувальниками були ОСОБА_8 - дідусь та ОСОБА_9 - нерідна бабуся, оскільки мама була вимушена часто виїздити на заробітки.

11 березня 1998 р. помер дідусь позивача – ОСОБА_8, після смерті якого бабуся ОСОБА_9 попросила їх залишитися проживати з нею, оскільки у неї не було власних дітей та онуків. За весь період проживання в 1998р. по 2008 рік бабуся ОСОБА_9 жодного разу не сказала про наслідування спадкового майна після смерті ОСОБА_8, навпаки вона казала, що все майно належить їй тому вона не несла затрат на переоформлення майна після смерті дідуся, однак документів на будинок вона позивачу не показувала, оскільки та була малолітньою.

В 2007 році позивач ОСОБА_7 поступила до Російського державного гідрометеорологічного університету м. Санкт-Петербург, однак на літні канікули приїжджала до ОСОБА_9

Коли вона 18 липня 2010р. знову приїхала до бабусі на літні канікули, то виявила, що в будинку № 4 по 2-му провулку Марата в м. Одесі проживають сторонні люди, бабуся померла, а вона знята з реєстрації за рішенням суду.

Ознайомившись із матеріалами справи Малиновського районного суду м. Одеси №2-6940/08, 22 липня 2010р. їй стало відомо, що ОСОБА_9 на підставі заповіту від 28 жовтня 1997р., складеного її померлим дідусем ОСОБА_8 на ім’я ОСОБА_9 та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, успадкувала майно ОСОБА_8 та 24 листопада 1998р. отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії ААР №848362, спадкова справа №397/1998/ин, зареєстроване в реєстрі за №3-4628.

Посилаючись на те, що ОСОБА_8 фізично не міг зробити заповіт на ім’я ОСОБА_9 у зв’язку з хворобою - діабетичною комою з порушенням свідомості та у зв’язку з тим, що його психічний стан постійно погіршувався, позивач просила:

-визнати заповіт ОСОБА_8, посвідчений 28 жовтня 1997р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, недійсним;

-визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 24 листопада 1998р. на ім’я ОСОБА_9 п’ятою Одеською державною нотаріальною конторою недійсним;

-визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: м. Одеса,

2-й провулок Марата, буд. 4.

В подальшому представник позивача ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги позивача ОСОБА_4, та згідно останніх уточнених позовних вимог від 31 липня 2011р. в якості відповідача вказала ОСОБА_5, та в якості третьої особи – приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6

В своїй уточненій позовній заяві представник позивача зазначала, що після смерті ОСОБА_8 11 березня 1998р. ОСОБА_9 успадкувала за заповітом все його майно, що складається з:

-2/5 частин житлового будинку загальною площею 58кв.м. та надвірних будівель: «Б» - сараю, «В» - літньої кухні, «Г» - льоху , «Д» - сараю , «Е» - вбиральні, прибудов: а2, а3, «Ж» - гаражу, «З» - сараю, «И» - вбиральні, №1-3 – огородження, І – мостіння, що знаходиться за адресою: м. Одеса, 2-й провулок Марата, буд. 4;

-автомобіль марки ВАЗ – 21063, 1984р.в.

Посилаючись на те, що заповіт, складений ОСОБА_8 на ім’я ОСОБА_9, посвідчений 28 жовтня 1997р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, є недійсним, позивач просила її вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, її представник та представник третьої особи заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх недоведеність.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсними, усунення від спадкування, визнання права власності та визнання заповіту частково недійсним було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання щодо скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2018 року та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить суд винести мотивовану окрему ухвалу про підготовку та скоєння злочину проти правосуддя та направити її до органів досудового слідства для подальшого розслідування в кримінальному провадженні.

Разом з тим, в ході апеляційного розгляду справи, представник ОСОБА_4 – ОСОБА_3 в усній формі заявила по відвід всьому складу суду, тобто суддям Сегеді С.М., Кононенко Н.А. та Цюрі Т.В., посилаючись на те що у неї виникли сумніви щодо об’єктивності і неупередженості всієї колегії суддів у вищезазначеному складі, оскільки останні на її думку безпідставно відмовили їй у задоволенні заяви про витребування доказів у справі та про призначення у справі повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи.

Інших підстав для відводу колегії суддів заявник відводу ОСОБА_3 не надала.

Вирішуючи питання про обгрунтованість чи необгрунтованість заявленого відводу, колегія суддів апеляційного суду Одеської області виходить з наступного.

Так, статтями 36 та 37 ЦПК України передбачені обставини, які виключають можливість участі судді у розгляді справи.

Обгрунтовуючи заяву про відвід, заявник ОСОБА_3 обгрунтовувала її тим, що у неї виникли сумніви щодо об’єктивності і неупередженості всієї колегії суддів у вищезазначеному складі, оскільки останні на її думку безпідставно відмовили їй у задоволенні заяви про витребування доказів у справі та про призначення у справі повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи.

Однак, зазначені обставини свідчать лише про незгоду ОСОБА_3 з постановленими у справі ухвалами, що в свою чергу не може бути підставою для відводу складу суддів.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при незгоді з будь якими діями суддів в суді першої інстанції ОСОБА_3 неодноразово заявляла безпідставні відводи суддям першої інстанції (т.3, а.с.25, 28-30, 47, 52).

З огляду на викладене, та враховуючи, що об’єктивних даних про те, що колегія суддів у складі суддів Сегеди С.М., Кононенко Н.А. і ОСОБА_2 є необ’єктивними і упередженими при розгляді даної цивільної справи, матеріали справи не містять, то заявлений відвід є необгрунтованим.

Разом з тим, у відповідності до ч.3 ст.40 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне провадження у справі зупинити і передати справу до канцелярії суду для визначення судді щодо вирішення питання про відвід складу суду у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 381, 389 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Заяву про відвід суддів Сегеди С.М., Кононенко Н.А., Цюри Т.В. вважати необґрунтованою.

Провадження у справі зупинити і передати справу до канцелярії суду для визначення судді щодо вирішення питання про відвід складу суду в порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 30.08.2018 року

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_11

ОСОБА_2