Решение № 76169158, 27.08.2018, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/2885/16-ц

Провадження № 2/463/163/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Жовніра Г.Б.

за участю секретаря судового засідання Прошляк В.-А.П.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Приватного підприємства "Рікота" до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, з врахуванням уточнення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 102 841,00 гривень.

Позов мотивує тим, що між позивачем та відповідачем 09 жовтня 2014 року було укладено договір про надання платних стоматологічних послуг (надалі договір). Відповідно до умов договору ПП «Рікота» зобов’язується надати ОСОБА_2 платні стоматологічні послуги (надалі - послуги), а ОСОБА_2 зобов’язується своєчасно сплатити ці послуги. Проте, відповідач умови договору не виконала, кошти в визначений строк не сплатила. Невиконання зобов’язання порушує права позивача, а тому він змушений звернутись із позовом до суду.

Справа надійшла до Личаківського районного суду м. Львова 16 червня 2016 року.

У відповідності до вимог ст.11-1 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції чинній на день поступлення справи до суду, автоматизованою системою документообігу суду було визначено суддю Лакомську Ж.І. для розгляду вказаної справи.

У зв’язку із наявністю обставин, які унеможливлюють участь суді у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду передбаченого відповідним процесуальним законом та відповідно до розпорядження керівника апарату від 01 червня 2018 року № 3, справу було передано для повторного автоматизованого розподілу.

У відповідності до вимог ст.33 та п.15.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, автоматизованою системою документообігу суду 01.06.2018 року було визначено суддю Жовніра Г.Б. для розгляду вказаної справи. Ухвалою суду від 21 червня 2018 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги викладені в заяві про збільшення позовних вимог від 19 вересня 2017 року підтримав в повному обсязі, дав пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві. Пояснив, що лікування проводилось у кілька етапів, оплата за домовленістю мала проводитись після надання послуг з розтермінуванням, а повний розрахунок мав бути проведений до завершення лікування. Спочатку оплата проводилась регулярно, проте на останніх етапах виник борг. Додатково, зазначив, що повна вартість виконаних робіт становила 226 890,00 грн, борг за виконані роботи становить 107 120 ,00 грн., що відповідно розрахунку заборгованості включає в себе 68 700, 00 грн - вартість наданих медичних послуг, 24 193,70 грн – пеня, 2 580, 00 грн -3% річних від простроченої суми, 10 618,70 грн- компенсація у зв’язку з інфляцією, на даний час кошти відповідачем так і не повернуті.

Відповідач в судовому засіданні 16 серпня 2018 року проти позову заперечила частково. Пояснила, що дійсно між нею та позивачем було укладено договір про надання платних стоматологічних послуг від 09.1.2014 р., також підтверджує, що їй були надано всі медичні послуги згідно переліку наданого позивачем (а.с. 42), частину з яких вона оплатила особисто. Однак зазначила, що ціни за надані послуги з нею не узгоджувались, з прейскурантом вона не ознайомлювалась, заперечень, щодо наданого позивачем розрахунку заборгованості не має, однак не може підтвердити його правильність тому, що їй не відомо, які ціни брались до уваги позивачем. Також заперечує свій обов`язок, щодо погашення заборгованості, оскільки надані їй послуги зобов’язувався оплатити третя особа ОСОБА_3, який являється її другом та домовлявся щодо оплати її лікування з головним лікарем клініки «Рікота».

В останнє судове засідання відповідач та третя особа не з’явилися з невідомих суду причин, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином під розписку (а.с.145). Керуючись ч.3 ст.223 ЦПК України, враховуючи пояснення відповідачки надані 16.08.2018 р., суд вважає можливим завершити розгляд справи у відсутності учасників, що не з’явились.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 09 жовтня 2014 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено письмовий договір про надання платних стоматологічних послуг, за умовами якого ПП «Рікота» зобов’язується надати пацієнтові платні стоматологічні послуги, а пацієнт зобов’язується своєчасно оплатити послуги (а.с.5-11).

Згідно п.п. 2.2.1 та 2.2.2 договору пацієнт зобов’язується: ознайомлюватись з «Прейскуранту на надання стоматологічної допомоги» та сплатити надані Клінікою послуги в повному обсязі, в порядку та терміни передбачені п.3.2 даного договору.

Пункт 3.1 договору, передбачає, що остаточна вартість послуг визначається відповідно до обсягу наданих послуг і «Прейскуранту на надання стоматологічної допомоги» клініки (а.с. 13-41).

У відповідності до п.3.3.1 договору, послуги, що надані за даним договором сплачується Пацієнтом в повному обсязі негайно після завершення кожної послуги згідно чинного в Клініці «Прейскуранту на надання стоматологічної допомоги».

Отже, з наведених вище умов договору вбачається, що остаточна вартість наданих медичних послуг формується виходячи з обсягу лікування та прейскуранту цін на такі послуги, ознайомлення з яким являється обов’язком пацієнта.

Позивач представив суду перелік наданих ПП «Рікота» пацієнтові ОСОБА_2 медичних послуг (а.с.42). Відповідач в судовому засіданні підтвердила надання їй вказаних в переліку послуг.

Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.111) відповідач своїх зобов'язань за договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 15.09.2017 року утворилась заборгованість, в сумі 107 120,02 грн., з яких 68 700, 00 грн- основна сума боргу, 25 142,32 грн - пеня, 2 659, 00 грн -3% річних від простроченої суми, 10 618,70 грн- компенсація у зв’язку з інфляцією. Оскільки надані позивачем розрахунки відповідач не заперечила, альтернативних суду не надала, такі приймаються судом.

Заперечення відповідачки, щодо відсутності у неї можливості ознайомлення з «Прейскуранту на надання стоматологічної допомоги» та оспорення розрахунку позивача, суд вважає безпідставними, оскільки прейскурант знаходиться в матеріалах справи (а.с.13-43), а судовий розгляд триває більше двох років.

Також, суд вважає безпідставними посилання позивачки на зобов`язання третьої особи погасити заборгованість перед позивачем, оскільки ОСОБА_3 не являється стороною договору те не несе жодних зобов’язань щодо виконання на підставі такого.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов’язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання /неналежне виконання/.

Нормами ст.611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором /ч.1 ст.903 ЦК/.

В частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов’язанні має одночасно і права, і обов’язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов’язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання платних стоматологічних послуг, є грошовим зобов’язанням, в якому, серед інших прав і обов’язків сторін, праву виконавця (кредитора) вимагати від замовника (боржника) сплати грошей за надані виконавцем послуги на його користь відповідає кореспондуючий обов’язок замовника сплатити ці гроші.

Судом встановлено, що позивачем були надані відповідачу стоматологічні послуги за плату, але відповідачем обов’язок щодо сплати коштів за надані послуги виконав не в повному об`ємі.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вимоги позивача є обґрунтованими та позов слід задоволити повністю.

У відповідності до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог позивачем, з урахуванням наведеного, задоволенню підлягає вимога позивача викладена у заяві про збільшення позовних вимог від 15.09.2017 року (а.с. 110) про стягнення боргу в сумі 102 841,69 грн.

При цьому, задовольняючи позов, у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі 1 378, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 510, 526, 610, 611, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 81, 82, 141,223, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

позов – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства "Рікота" заборгованість в розмірі 102 841,69 грн (сто дві тисячі вісімсот сорок одна гривня шістдесят дев'ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства "Рікота" судовий збір в розмірі 1 378, 00 грн ( одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Апеляційного суду Львівської області або через місцевий суд до Апеляційного суду Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім’я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Приватне підприємство «Рікота», місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Панчишина, 5, ЄДРПОУ 41222375, р/р 26002053726710 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 325321.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Дата складання повного рішення 31.08.2018 року.

Суддя: Жовнір Г.Б.