Постановление суда № 76151563, 22.08.2018, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/3747/18

Номер провадження 4-с/725/30/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2018 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці у складі:

головуючої судді Федіної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Сорокан М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» на дії старшого державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_1 щодо повернення виконавчого документу стягувачу, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2018 року заявник звернувся до суду з вище вказаною скаргою, в обґрунтування якої посилався на те, що 26.04.2018 року Першотравневим районним судом м.Чернівці було видано виконавчий документ №725/5489/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Чернівцігаз» заборгованості за природний газ в сумі 18783,80 грн. та судового збору в розмірі 1600 грн.

Вказаний виконавчий лист був пред’явлений до виконання в Кіцманський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, проте 02.07.2018 року на адресу стягувача надійшла копія постанови державного виконавця про повернення виконавчого листа стягувачу з тих підстав, що у боржника відсутнє майно на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Вважає, що державний виконавець не в повній мірі використав свої повноваження передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та не вжив вичерпних заходів щодо розшуку майна боржника, які б носили ефективний характер. Зокрема державний виконавець не надіслав стягувачу постанову про відкриття виконавчого провадження, не здійснив огляду житла та інших приміщень боржника з метою виявлення майна, не залучив стягувача для проведення виконавчих дій, не отримав необхідну інформацію щодо майнового стану боржника, не накладено арешт на майно боржника, не звернено стягнення на його доходи, акт про відсутність майна складався у невідомому місці, оскільки державний виконавець жодного разу фактично не з’являвся до помешкання боржника, крім того, вказаний акт було складено у відсутності стягувача та боржника.

За таких обставин, вважає, що державним виконавцем не проводилось жодних виконавчих з метою примусового виконання рішення суду, а виконавчий документ повернуто безпідставно та незаконно, при цьому не роз’яснено порядку повторного пред’явлення виконавчого листа до виконання.

На підставі вище викладеного, просив скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 21.06.2018 року ВП №56514242 винесену старшим державним виконавцем Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області; визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_1 під час здійснення виконавчого провадження №56514242.

В судове засідання представник заявника не з’явився, направив до суду клопотання про розгляд скарги без його участі, при цьому скаргу просив задовольнити.

Справа слухалась у відсутності державного виконавця, який в судове засідання не з’явився, направив до суду матеріали виконавчого провадження, просив справу слухати без участі представника виконавчої служби.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, хоча повідомлялась про час та місце розгляду скарги, про причини своєї неявки суд не повідомила.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином, дана скарга може бути розглянута за відсутності учасників процесу.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.ст. 55,124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч. 5 ст. 124, п. 9 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. До основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Судом встановлено, що 26.04.2018 року Першотравневим районним судом м.Чернівці було видано виконавчий лист №725/5489/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь заявника заборгованості в сумі 18783,87 грн. та судових витрат (а/с 5).

Вказаний виконавчий документ був пред’явлений стягувачем до виконання у встановленому законом порядку та постановою старшого державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_1 від 05.06.2018 року відкрито виконавче провадження ВП №56514242.

Разом з тим, 21.06.2018 року вказаний державний виконавець виніс постанову, якою виконавчий лист №725/5489/17 був повернутий стягувачу у зв’язку з тим, що у божника відсутнє майно на яке може бути звернено стягнення та він не отримує доходи, а здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Копія вказаної постанови стягувачем отримано 02.07.2018 року, що підтверджується вхідним штампом на супровідному листі (а/с 7).

За змістом ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Положення ст. 447 ЦПК України дублюються зі змістом ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку встановленні Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надані широкі права та повноваження у процесі здійснення виконавчого провадження.

Згідно п.20 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені ч.1 ст. 40 Закону.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем отримано дані з пенсійного фонду, а також з податкової інспекції про відсутність доходів у божника, отримано відомості про відсутність у власності боржника зареєстрованого рухомого та нерухомого майна і 20.06.2018 року складено акт про те, що у боржника не виявлено майно для опису в межах суми боргу.

Разом з тим, у матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про те, що боржник була повідомлена про наявність відкритого виконавчого провадження, а також щодо інших вжитих заходів відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі яких державний виконавець дійшов висновку про відсутність у боржника майна на яке може бути звернуто стягнення. Зокрема, ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення, проте матеріали виконавчого провадження не містять відомостей, що в рамках даного виконавчого провадження державний виконавець вживав вказаних заходів з метою примусового виконання рішення.

Так, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та гарантією судового захисту порушених прав, а тому державний виконавець повинен вживати всіх передбачених законом заходів з метою забезпечення права на справедливий судовий захист, проте в оскаржуваній постанові про повернення виконавчого документа стягувачу зазначено лише, що заходи щодо розшуку майна виявились безрезультатними, однак не вказано, які саме заходи здійснено державним виконавцем.

Отже, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не було використано усі надані йому законом повноваження з метою примусового виконання виконавчого листа № 725/5489/17 виданого Першотравневим районним судом м.Чернівці 26.04.2018 року.

У відповідності до вимог ст.ст. 451, 453 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Таким чином, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а бездіяльність державного виконавця слід визнати неправомірними.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 55,124 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 258, 259, 260, 261,268, 273, 352, 353, 354, 355, 447-453 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_1 під час здійснення виконавчого провадження №56514242.

Постанову старшого державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документу стягувачу від 21.06.2018 року ВП №56514242 - скасувати.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її вручення безпосередньо до Апеляційного суду Чернівецької області в порядку визначеному главою першою розділу п’ятого ЦПК України або через Першотравневий районний суд м. Чернівці відповідно до вимог п. 15.5 розділу тринадцятого ЦПК України.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці А. В. Федіна