Постановление суда № 76135310, 30.08.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/6296/14-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі: колегії суддів - головуючого судді Стадченко О.В., суддів Малінова О.С., Сітнікова Т.Б., при секретарі Кравцовій Л.О., за участю прокурора Цукарєвої В.А., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12014050380000696 від 19 травня 2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився 16 листопада 1985 року у с.Диліївка Костянтинівського району Донецької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого 15.01.2014 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення полі з іспитовим строком 3 роки, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешкав до арешту за адресою: АДРЕСА_1,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.4 ст.187, ч.2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні прокурор Цукарєва В.А. заявила клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою на 60 діб, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ст.177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 оскільки ризики, на які послався прокурор мають ознаки припущення, тому просить змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м’який як наприклад - домашній арешт, оскільки обвинуваченого є мати і постійне місце мешкання на території м. Костянтинівки.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні просив вирішити питання на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить таких висновків.

На поточний час судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України триває. Судом не допитані всі свідки, не досліджені в повному обсязі письмові докази, не проведені інші обов’язкові процесуальні дії, у зв’язку з чим закінчити судовий розгляд кримінального провадження до спливу дії запобіжного заходу до 17 вересня 2018 року не можливо.

Обговоривши з учасниками кримінального провадження вказане питання, суд вважає за доцільне продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на час розгляду справи не відпали підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ст. 177 КПК України, а саме: - ризик втечі та переховування від суду з огляду на суворість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання винним; - ризик незаконного впливу на свідків, які ще не допитані судом; - ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, зважаючи на те, що ОСОБА_2 інкримінується те, що він в період не відбутого покарання вчинив ряд тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2018 року відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був продовжений по 17 вересня 2018 року включно.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На переконання суду, враховуючи викладені обставини, не зважаючи на соціальні зв’язки обвинуваченого, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 за допомогою більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.

Зазначені ризики виправдовують продовження обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, про те, що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду.

Тож, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб по 28 жовтня 2018 року включно, а отже клопотання прокурора підлягає задоволенню.

З урахуванням ч.4 ст.183 КПК України, підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні немає.

На підставі викладеного і керуючись ст.331 КПК України, суд ,–

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, який народився 16 листопада 1985 року у с. Диліївка Костянтинівського району Донецької області, строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутській установі виконання покарань (№6)» в Донецькій області строком на 60 (шістдесят) діб, тобто по 28 жовтня 2018 року включно.

Копії ухвали вручити обвинуваченому і направити начальнику Державної установи «Бахмутській установі виконання покарань (№6)» в Донецькій області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Судді: