Решение № 7609653, 14.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.10                                                                                 Справа № 17/314

За позовом Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Управління з постачання та збуту продукції”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Медлайн-Луганськ”, м. Луганськ

про стягнення 44700 грн. 00 коп.

Суддя Фонова О.С.

                                                   Представники:

від позивача –Крісак Ю.С., довіреність № 03/5-1106 від 25.12.2009;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 44700,00грн.

Від представника позивача в судовому засіданні 14.01.2010 надійшла заява про уточнення до позовної заяви з доказами направлення її копії відповідачу. В даній заяві позивач зазначає, що втратив інтерес до виконання зобов’язання і на підставі статті 612 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі 44700 грн.

Оскільки діючим процесуальним господарським законодавством не передбачена така процесуальна дія як уточнення позовних вимог, то суд розцінює таку заяву з огляду на її зміст. По суті вищевказана заява є заявою про зміну предмету позову. Суд приймає зміну предмету позову, так як це не суперечить чинному господарському процесуальному законодавству.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання 17.12.2009, 14.01.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

На підставі виставленого позивачем рахунку № б/н від 29.12.2006, позивачем було сплачено на рахунок відповідача за медикаменти всього 44700 грн.

Товар на адресу позивача поставлений не був. На претензію позивача від 25.09.2009 № 16-417 про поставку товару або про повернення вказаної суми, відповідачем не надано відповіді, перераховану позивачем суму не повернуто, медикаменти не поставлено, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення збитків у сумі 44700 грн. –вартість непоставленого товару..

Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору не надано.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, на оплату медикаментів відповідач виписав рахунок № б/н від 29.12.2006 на суму 44700 грн. На підставі цих рахунків відповідачем у якості передплати було сплачено 44700 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 868 та № 867 від 29.12.2006.

Відсутність поставки оплаченого товару підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем.

У відповідача виникло зобов’язання по поставці товару позивачу. Позивачем до матеріалів справи не надано документів, які б свідчили про узгодження строків поставки товару.

Статтею 530 ЦК України, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 25.09.2009 № 16-417, докази надсилання та отримання відповідачем якої містяться в матеріалах справи, однак відповіді на неї відповідачем не надано, товар не поставлено, сплачені грошові кошти не повернуто.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що розмір збитків визнається судом обґрунтованим, оскільки складається з вартості неотриманого позивачем товару, та підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги слід задовольнити повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно зі статтею 49 ГПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Медлайн-Луганськ”, м. Луганськ, вул. Красноармєйская, буд. 2, ідентифікаційний код 33269513, на користь Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Управління з постачання та збуту продукції”, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1в, ідентифікаційний код 26447098, збитки у сумі 44700 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 447,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 18.01.2010.

Суддя                                                                                          О.С.Фонова