Постановление суда № 76036057, 14.08.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9300/18 1-кс/335/6242/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соляник А.В., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В., розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000229 від 10 серпня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України

ВСТАНОВИВ:

До суду за погодженням з прокурором звернувся слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна, мотивуючи свої вимоги тим, що у провадженні слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000229 від 10 серпня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України .

Під час проведення досудового розслідування виникла необхідність звернутися до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на автомобіль автомобіль «MERCEDES-BENZ» Sprinter 312D, реєстраційний номер НОМЕР_1, який є доказом вчинення кримінального правопорушення та містить на собі сліди його вчинення, шляхом заборони власнику та іншим особам користуватися та розпоряджатися ним, а також відчужувати його.

Також, в обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 10 серпня 2018 року, приблизно о 14 годині 35 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «КАМАЗ» 65117-010-62, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись по проїзній частині автодороги Харків-Сімферополь, на території Василівського району, Запорізької області, в районі 329 км + 550 м, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автобусом «MERCEDES-BENZ» Sprinter 312D, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 (який здійснював пасажирські перевезення за маршрутом «Кирилівка-Запоріжжя»).

В салоні автобусу «MERCEDES-BENZ» Sprinter 312D знаходилось 18 пасажирів.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автобусу «MERCEDES-BENZ» Sprinter 312D ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8І від отриманих тілесних ушкоджень померли на місці пригоди, пасажир ОСОБА_9 помер у лікарні, водій автобусом «MERCEDES Sprinter» та інші пасажири отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, з якими були доставлені до лікувальних закладів.

10 серпня 2018 року, після закінчення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «MERCEDES-BENZ» Sprinter 312D, реєстраційний номер НОМЕР_1, який приймав участь у ДТП тимчасово вилучено та поміщено для зберігання на територію спецмайданчика Дніпровського ВП ГУПН в Запорізькій області, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, пров. Кузнечний 11.

Враховуючи, що автомобіль «MERCEDES-BENZ» Sprinter 312D, реєстраційний номер НОМЕР_1, приймав участь в дорожньо-транспортній пригоді, є доказом вчинення зазначеного кримінального правопорушення, який зберіг на собі сліди вчинення цього правопорушення, слідчий просив накласти на нього арешт.

Слідчий у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій просив клопотання задовольнити.

З метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, власник майна до суду не викликався.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказаний транспортний засіб, згідно свідоцтва про реєстрацію САЕ №669003, зареєстрований на ОСОБА_10, адреса: Запорізька область смт. Кушугум, вул. Олімпійська 24.

Виходячи зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, враховуючи вищеприведені положення КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність накладення арешту на вищезазначений транспортний засіб у спосіб, зазначений слідчим.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль «MERCEDES-BENZ» Sprinter 312D, реєстраційний номер НОМЕР_1, який являється доказом вчинення кримінального правопорушення та містить на собі сліди його вчинення, шляхом заборони власнику та іншим особам користуватися та розпоряджатися ним, а також відчужувати його.

Ухвала слідчого судді виконується негайно та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя А.В. Соляник