№ 7602713, 29.12.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-19482/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Сметані Т.В.,

за участю представника позивача Потурай С.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Виробничо-комерційної фірми “Аліна” про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з адміністративним позовом до Виробничо-комерційної фірми “Аліна” про стягнення адміністративно-господарської санкції в сумі 6612,50 грн., та пені в сумі 467,28 грн., всього на загальну суму 7079,78 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідачем не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості однієї особи. Сума адміністративно-господарської санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем в добровільному порядку не була сплачена.

Представник позивача заявлені вимоги підтримала повністю, з підстав наведених в позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідач на розгляд справи повторно не з’явився, про причини неприбуття в судове засідання суду не повідомив, представника в судове засідання не направив, своїх заперечень на адміністративний позов не подав, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України суд проводить розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першої цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша , ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону, щороку до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу місць для працевлаштування інвалідів, згідно Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно пункту 2 Порядку, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з Інструкцією щодо заповнення форми № 10 ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженою наказом Мінпраці України 10 лютого 2007 року № 42. Вищевказаний звіт подається роботодавцями щороку до 01 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані.

Судом встановлено, що відповідачем подано 16.02.2009 року до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми 10-ПІ за 2008 рік, в якому роботодавцем в рядку 01 зазначено середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу –16 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 0 осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, жодного працюючого інваліда у ВКФ «Аліна» в 2008 році не працювало. Відповідно до Інструкції зі статистики чисельності працівників від 28.09.2005 року № 286 середньооблікова чисельність інвалідів у відповідача в 2007 році повинна становити 1 особу, що відповідно до ст.19 Закону за невиконання нормативу для працевлаштування інвалідів тягне за собою сплату адміністративно –господарських санкцій.

З листа управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 01.10.2008 року № 2060/1.11 вбачається, що на обліку в управлінні в 2008 році по м. Ковелю перебувало 32 інваліда 2 та 3 групи інвалідності, які виявили бажання працювати.

За таких умов суд приходить до висновку, що роботодавцем не забезпечено нормативу робочих місць в кількості 1 особи.

Крім цього, виходячи із положень Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, несплата санкцій тягне нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Отже, на підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, пред’явлені до Виробничо-комерційної фірми “Аліна” про стягнення адміністративно господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на суму 6612,50 грн., та пені в сумі 467,28 грн., всього на загальну суму 7079,78 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.11,17,94,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 18,19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Виробничо-комерційної фірми “Аліна” на користь Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в дохід Державного бюджету код платежу 50070000, Держбюджет м. Ковеля, р/р 31211230700004, ідентифікаційний код 21740379, банк ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, адміністративно-господарську санкцію в сумі 6612,50 (шість тисяч шістсот дванадцять) гривень 50 копійок, та пеню в сумі 467 (чотириста шістдесят сім) гривень 28 копійок, всього на загальну суму 7079 (сім тисяч сімдесят дев’ять) гривень 78 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 04 січня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський