Постановление суда № 75974545, 20.08.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у забезпечення позову

20 серпня 2018 року м. Київ № 826/10807/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи", про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1, адреса:02217, Київ, АДРЕСА_1) (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни (адреса: 01034, Київ, АДРЕСА_2), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни (адреса: 01004, Київ. АДРЕСА_3) (далі - відповідач), у якій просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни від 29.11.2012 16:33:33, яким змінено обтяження номер 6351330, а саме: змінено іпотекодержателя з АКБ "ТАС-Комерцбанк" на товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на підставі договору про відступлення прав за іпотечним договором №6970 від 28.11.2012;

визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни від 07.12.2012, яким змінено обтяження номер 6351330, а саме: змінено іпотекодержателя з товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на підставі договору про передачу прав за іпотечним договором №2187, від 28.11.2012 10:52:15.

Разом із позовною завою позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам, а також будь-яким суб'єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна - квартири номер АДРЕСА_1 до набрання судовим рішенням законної сили у даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києвавід 18.07.2018 відмовлено у забезпеченні позову.

16.08.2018 до суду надійшло клопотання від позивача про забезпечення позову, у якому позивач повторно просить забезпечити позов шляхом заборони Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам, а також будь-яким суб'єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна - квартири номер АДРЕСА_1 до набрання судовим рішенням законної сили у даній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та існує небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.

Суд вважає, що під час розгляду заяви суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено існування обставин, наведених у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.

Виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов