Решение № 75972878, 15.08.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 серпня 2018 р. Справа № 127/9519/18

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участі секретаря судового засідання: Краєвської І.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі

за позовом: ОСОБА_1

до: управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці

про: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

06 серпня 2018 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. У якій позивач просив визначити обов'язок управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці здійснювати з 01 березня 2018 року перерахування розміру пенсії та її виплату ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 року та без обмеження пенсії максимальним розміром.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року заяву призначено до розгляду на 15 серпня 2018 року.

У судовому засідання позивач заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти ухвалення додаткового судового рішення та зазначила, що заява ОСОБА_1 за своєю суттю та змістом вміщує нові позовні вимоги, які не заявлялися в адміністративному позові у справі № 127/9519/18, а тому їх задоволення полягає у вирішенні нового публічно - правового спору, відмінного від того, який існував у справі № 127/9519/18.

Заслухавши пояснення позивача, думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Отже, з аналізу процитованих норм видно, що умовами для прийняття додаткового рішення є не ухвалення рішення щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази.

Як випливає зі змісту мотивувальної частини рішення, судом встановлено, що "Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 року передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Крім того, пунктом другим розділом II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911-VIII від 24.12.2015 року визначено, що дія положень даного Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року.

Таким чином, враховуючи те, що пенсія ОСОБА_1 була призначена у 1991 році на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" від 21.07.1992 року № 418, а у 2017 році відповідачем був проведений перерахунок, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем обмеження граничного розміру пенсії останнього на підставі ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України "№ 911-VII від 24.12.2015 року є неправомірним. Таким чином, суд дійшов висновку, що право позивача на нарахування пенсії без її обмеження є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань."

Так, позивач в позовній заяві, зокрема, просив здійснювати виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром. Однак, приймаючи рішення про часткове задоволення позову та зобов'язання відповідача здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 12003 (дванадцять тисяч три) гривні 53 копійок починаючи з 01 березня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум, судом у резолютивній частині не вирішено питання поставлене у позові щодо здійснення виплати без обмеження її максимальним розміром.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття додаткового рішення та, відповідно, задоволення зазначеної вимоги позивача.

Окрім того, суд звертає увагу ОСОБА_1, що позовна вимога визначити обов'язок управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці здійснювати з 01 березня 2018 року перерахування розміру пенсії та її виплату ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 року та без обмеження пенсії максимальним розміром задоволенню не підлягає, оскільки, у адміністративному позові, який був поданий до суду 24 квітня 2018 року не заявлялась, а відповідно до ст. 252 КАС України, суд може ухвалити додаткове судове рішення, якщо, щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 12003 (дванадцять тисяч три) гривні 53 копійок починаючи з 01 березня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження її максимальним розміром.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: 21018, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці (місцезнаходження: 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 37979905).

Суддя Мультян Марина Бондівна