Решение № 75956678, 14.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2018 року №826/3865/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича та до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) звернулася ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1) з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича (далі також - відповідач-1, Уповноважена особа Фонду) та до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - відповідач-2, Фонд), в якому просить:

- визнати протиправним невключення Уповноваженою особою Фонду ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" за рахунок Фонду за договором банківського рахунку фізичної особи від 04 вересня 2015 року №26319980/11Деп, поточний рахунок НОМЕР_2;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Національні інвестиції" за рахунок Фонду за договором банківського рахунку фізичної особи від 04 вересня 2015 року №26319980/11Деп, поточний рахунок НОМЕР_2 та надати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1, якій необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за договором банківського рахунку фізичної особи від 04 вересня 2015 року №26319980/11Деп, поточний рахунок НОМЕР_2 в межах гарантованої суми вкладу 198 500,00 грн.

Позов мотивовано тим, що позивач є вкладником в ПАТ "Банк "Національні інвестиції", тому в установленому порядку повинна бути включена до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Втім, Уповноваженою особою Фонду безпідставно не включено позивача до вказаного Переліку з підстав визнання нікчемним правочину (транзакції) з перерахування на її рахунок коштів з рахунку іншої фізичної особи. При цьому відповідачем не визначено конкретної підстави нікчемності правочинів неплатоспроможного банку, що передбачені частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Представник позивача також звертав увагу суду, що у повідомленні про визнання нікчемним правочину, надісланому на адресу позивача, Уповноваженою особою Фонду зазначено номер рахунку фізичної особи - ОСОБА_3 НОМЕР_3, з якого на рахунок позивача перераховано кошти в розмірі 198 500,00 грн., що не відповідає дійсності, оскільки кошти перераховані з рахунку ОСОБА_3 НОМЕР_4

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі своїх представників в судове засідання не направили, хоча належним чином повідомлені про його проведення.

Відповідач-1 в письмовому запереченні проти задоволення адміністративного позову заперечив, обґрунтовуючи тим, що позивач є особою, яка не набула права на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки перерахування на її поточний рахунок коштів відбулося в період дії постанови Національного банку України від 15 вересня 2015 року №607/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до категорії проблемних", якою обмежено здійснення операцій з перерахування коштів з рахунків фізичних та/чи юридичних осіб на рахунки фізичних осіб, якщо така операція призведе до збільшення можливих витрат (виплати гарантованої суми) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, діями ОСОБА_3 здійснено штучне розподілення коштів, які знаходились на його поточному рахунку, шляхом перерахування їх фізичним особам, в тому числі й позивачу, внаслідок чого збільшилася гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку з порушенням норм законодавства.

Відтак, на думку Уповноваженої особи Фонду, правочин по перерахуванню коштів з рахунку ОСОБА_3 на рахунок позивача в сумі 198 500,00 грн. обґрунтовано визнано нікчемним, а позивача правомірно не включено до повного Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.

Відповідач-2 у письмовому запереченні заперечив щодо задоволення позову, стверджуючи про правомірність дій Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину (транзакції) по перерахуванню коштів на рахунок позивача та щодо невключення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Просив відмовити у задоволенні позову.

Зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 вересня 2015 року між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" (далі - банк) та ОСОБА_1 (далі також - клієнт) укладено договір №26319980/11/Деп банківського рахунку фізичної особи (далі- договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) НОМЕР_2 в 980 у національній та/або іноземній валюті та здійснює його рахункове та касове обслуговування відповідно до вимог чинного законодавства. Згідно з п.1.2 договору банк зобов'язується приймати і зарахувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком.

Відповідно до пункту 5.5 договору повернення вкладу гарантується Фондом у розмірі, визначеному чинним законодавством України на дату недоступності вкладу.

Договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і припиняє свою дію відповідно до умов цього договору та чинного законодавства (п. 5.1).

17 вересня 2015 року на рахунок позивача НОМЕР_2 зараховано 198 500,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку від 12 жовтня 2015 року. Поповнення рахунку позивача відбулося шляхом переказу коштів з рахунку ОСОБА_3 НОМЕР_4 з призначенням платежу "Переказ коштів зг.договору безвідсоткової позики №4 від 05.09.2015. Без ПДВ. Не за ЦП. Не пов'язано з підприємницькою діяльністю".

Кошти перераховані у відповідності до договору безвідсоткової позики від 05 вересня 2015 року №4, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Відповідно до умов указаного договору ОСОБА_3 надав ОСОБА_1 безвідсоткову позику в сумі 198 500,00 грн. строком на 1 рік з моменту реальної передачі всієї грошової суми. Пунктом 3.2 цього договору передбачено, що позика надається шляхом передачі готівки із рук позикодавця в руки позичальника або перерахування коштів на його рахунок.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року №613 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 вересня 2015 року №172 "Про запровадження тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно з цим рішенням у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 вересня 2015 до 17 грудня 2015 року включно, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ "Банк "Національні інвестиції" начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку І.Г. строком на три місяці з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 01 грудня 2015 року №853 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 грудня 2015 року №214 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Національні інвестиції", призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Національні інвестиції", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку І.Г. на два роки з 03 грудня 2015 року до 02 грудня 2017 року включно.

Листом від 02 грудня 2015 року №4750/03 Уповноважена особа Фонду у відповідь на звернення позивача повідомила його про те, що правочин від 17 вересня 2015 року щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198 500,00 грн. з поточного рахунку, відкритого в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на ім'я ОСОБА_3 НОМЕР_3 на її поточний рахунок НОМЕР_5, є нікчемним з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" через здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Враховуючи, що позивача не було включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, та, відповідно, до загального реєстру вкладників, у зв'язку з чим позивачу не виплачено гарантовану суму коштів, вона звернулася з позовом до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються та визначаються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 23 лютого 2012 року №4452-VI, (далі - Закон №4452-VI).

Згідно із положеннями пункту 3 частини першої статті 2 цього Закону, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (пункт 4 частина перша статті 2 Закону №4452-VI).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути більшою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону №4452-VI.

Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частина перша статті 27 Закону №4452-VI).

Згідно з частиною другою статті 27 Закону №4452-VI, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у Переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частина третя статті 27 Закону №4452-VI).

Окрім цього, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (в редакції до внесення змін згідно із рішенням від 29 вересня 2014 №104, які набрали чинності 11 листопада 2014 року) (далі - Положення №14), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Положення №14 Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Між тим, після внесення змін до пункту 3 розділу ІІІ вказаного Положення №14, цим пунктом передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім іншого, формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Після внесення змін до пункту 4 розділу ІІІ Положення №14 абзацом першим цього пункту передбачено, що Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Пунктом 2 розділу IV Положення №14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Пунктом четвертим розділу IV Положення №14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 6 цього розділу вказаного Положення встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Наведене в сукупності свідчить, що після складення та затвердження Переліку вкладників та передачі Уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду, уповноважена особа Фонду не має права вносити зміни до Переліку вкладників, а має право лише надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог, передбачених статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноваженою особою Фонду наказом від 22 вересня 2015 року №30 "Про перевірку вкладів фізичних осіб" створено комісію з перевірки вкладів фізичних осіб, зокрема, виявлення банківських операцій в період застосування обмежень щодо певних категорій операцій відповідно до постанови Національного банку України від 15 вересня 2015 року №607/БТ.

22 вересня 2015 року наказом Уповноваженої особи Фонду №32 "Про організаційні заходи щодо перевірки договорів" наказано здійснити перевірку договорів (інших правочинів) укладених ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" за період з 18 вересня 2014 року по 18 вересня 2015 року, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у низці правочинів (в т.ч. договорів), що були вчинені між АТ "Банк "Національні Інвестиції" та юридичними, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами - клієнтами Банку.

Зокрема, виявлено, що 17 вересня 2015 року всупереч вимогам постанови Національного банку України від 15 вересня 2015 року №607/БТ відповідно до платіжного доручення на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 зараховано 198 500,00 грн. з поточного рахунку ОСОБА_3 НОМЕР_4 з призначенням платежу "Переказ коштів зг.договору безвідсоткової позики №4 від 05.09.2015. Без ПДВ. Не за ЦП. Не пов'язано з підприємницькою діяльністю".

Своїми діями ОСОБА_3 здійснив штучне розподілення коштів, які знаходилися на його поточному рахунку, шляхом перерахування їх фізичним особам, в тому числі й ОСОБА_1, внаслідок чого збільшилася гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку з порушенням норм законодавства.

Протоколом від 05 листопада 2015 року №1/4 засідання комісії з перевірки правочинів (в т.ч. договорів), укладених АТ "Банк "Національні Інвестиції" за період з 18 вересня 2014 року по 18 вересня 2015 року, затверджено результати перевірки, якою виявлено правочини (в т.ч. договори), що є нікчемними згідно з пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Протоколом від 11 листопада 2015 року №4 засідання комісії з перевірки правочинів (в т.ч. договорів), укладених АТ "Банк "Національні Інвестиції" за період з 18 вересня 2014 року по 18 вересня 2015 року, затверджено результати оформлені протоколом №1/4 від 05 листопада 2015 року, якою виявлено правочини (в т.ч. договори), що є нікчемними згідно з пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Наказом Уповноваженої особи Фонду від 13 листопада 2015 року №56/1-ос "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)" операції, правочин, договори, перелік яких наведено в додатку №1, визнано нікчемними згідно з пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З витягу з додатку №1 до згаданого наказу вбачається, що до Переліку операцій, правочинів, договорів, які визнано нікчемними згідно з пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" внесено, поміж іншого, правочин від 17 вересня 2015 року щодо перерахування грошових коштів в сумі 198 500,00 грн. з поточного рахунку ОСОБА_3 НОМЕР_4 на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 з призначенням платежу "Переказ коштів зг.договору безвідсоткової позики №4 від 05.09.2015 р. Без ПДВ. Не за ЦП. Не пов'язано з підприємницькою діяльністю".

При цьому судом встановлено, що в повідомленні про нікчемність зазначеного правочину, направленого на адресу позивача, Уповноваженою особою Фонду помилково вказано рахунок ОСОБА_3 НОМЕР_3, на що звертає увагу позивач, тоді як кошти як матеріалами справи підтверджується, що згадані кошти перераховані з рахунку ОСОБА_3 НОМЕР_4.

Надаючи оцінку встановленим під час розгляду справи обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 37 Закону №4452-VI, Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частиною другою статті 38 Закону №4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Приписами частини третьої статті 38 Закону №4452-VI визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України, 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті відповідачем рішення про визнання нікчемними всіх транзакцій та правочинів (договорів), оформленого наказом від 13 листопада 2015 року №56/1-ос, останній керувався пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

Проте, суд з такими доводами погодитись не може, з огляду на наступне.

Як вбачається із заперечень відповідача, своє рішення про визнання договору та трансакції позивача нікчемними відповідач обґрунтовує посиланням на постанову Правління Національного банку України від 15 вересня 2015 року №607/БТ, якою ПАТ "Банк "Національні інвестиції" віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено з дня прийняття постанови відповідні обмеження, зокрема: на здійснення залучення вкладів (депозитів) коштів від фізичних осіб у національній та іноземній валютах у межах сукупної заборгованості перед фізичними особами, що виникла на кінець дня дати прийняття цієї постанови

Разом з тим, відповідно до статті 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Згідно з частинами першої-третьої статті 61 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: 1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю; 2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю; 3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації; 4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.

Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків зобов'язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків.

Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.

З огляду на вищенаведені норми, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, банк має вживати всіх передбачених заходів для її збереження, а коло осіб, яким можливе надання такої інформації, обмежене, і клієнти банку не входять до кола таких осіб.

Таким чином, позивачу як клієнту банку на момент укладання договору банківського рахунку фізичної особи (04 вересня 2015 року) та перерахування (17 вересня 2015 року) на її поточний рахунок НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 198500,00 грн., положення постанови Правління Національного банку України від 15 вересня 2015 року №607/БТ, якою ПАТ "Банк "Національні інвестиції" віднесено до категорії проблемних, не були та не могли бути відомі.

У той же час, матеріалами справи встановлено, що вказані кошти перераховані на рахунок позивача на виконання вимог договору безвідсоткової позики від 05 вересня 2015 року №4, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала безвідсоткову позику від ОСОБА_3 в розмірі 198 500,00 грн.

Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.

При цьому, суд бере до уваги, що пунктом 2.1.5 договору банківського рахунку фізичної особи від 04 вересня 2015 року №26319980/11/Деп передбачено, що банк надає клієнту послуги, пов'язані з переказом коштів на рахунок (з рахунку клієнта, у тому числі з урахуванням надходжень сум на його рахунок протягом операційного дня) клієнта, видачею грошей у готівковій формі, а також здійснює інші операції згідно з Генеральними тарифами Банку протягом операційного дня Банку.

У даному випадку факт перерахування коштів в розмірі 198 500,00 грн. на рахунок позивача НОМЕР_2 в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" за вищевказаним договором підтверджується відповідною банківською випискою.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Положеннями статті 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Таким чином, законодавчо визначене право Уповноваженої особи Фонду на визнання правочинів неплатоспроможного банку такими, що порушують публічний порядок, у випадках, передбачених у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Нікчемний правочин є таким в силу закону і жодного рішення (в тому числі і судового) для цього не вимагається. Разом з тим, Уповноважена особа Фонду в силу положень статті 38 Закону лише повідомляє про нікчемність правочину і вживає дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

У постанові від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" Пленум Верховного Суду України зазначив, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК України).

Отже, здійснення правочину щодо перерахування коштів на рахунок фізичної особи за договором банківського вкладу (рахунку) не є таким, що порушує публічний порядок. Обставини незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи є кримінально караним діянням, і належним доказом такого факту є відповідне рішення суду, яким буде встановлено обставини, що свідчать про факт(и) незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи. При цьому, як зазначив вище Пленум Верховного Суду України, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Слід зазначити, що доводи відповідача про нікчемність правочину щодо перерахування коштів на банківський рахунок позивача у зв'язку із тим, що кошти на її ім'я надійшли внаслідок штучного розподілення коштів іншого вкладу є безпідставними, оскільки зазначене не свідчить про нікчемність укладеного правочину, а факт знаходження на рахунку позивача грошових коштів у вказаному розмірі відповідачем не заперечується.

Разом із тим відповідачами не наведено, а судом не встановлено доказів наявності підстав для визнання нікчемним вищевказаного правочину у даному випадку. Відповідачами також не надано суду доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

З наданого Уповноваженою особою Фонду витягу з додатку №1 до наказу від 13 листопада 2015 року №56/1-ос вбачається, що Уповноваженою особою Фонду до переліку операцій, правочинів, договорів, які визнано нікчемними згідно з пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", віднесено, поміж іншого, правочин від 17 вересня 2015 року щодо перерахування грошових коштів в сумі 198 500,00 грн. з поточного рахунку НОМЕР_4 ОСОБА_3 на поточний рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 з призначенням платежу "Переказ коштів зг.договору безвідсоткової позики №4 від 05.09.2015р. повернення безвідсоткової позики згідно Договору б/н від 05.03.2015 року, без ПДП, не за ЦП. Не пов'язано з підприємницькою діяльністю".

Таким чином, суд прийшов до висновку про необґрунтованість наказу Уповноваженої особи Фонду від 13 листопада 2015 року №56/1-ос в частині визнання нікчемним правочину від 17 вересня 2015 року щодо перерахування грошових коштів в сумі 198 500,00 грн. з поточного рахунку НОМЕР_4 ОСОБА_3 на поточний рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 з призначенням платежу "Переказ коштів зг.договору безвідсоткової позики №4 від 05.09.2015р. повернення безвідсоткової позики згідно Договору б/н від 05.03.2015 року, без ПДП, не за ЦП. Не пов'язано з підприємницькою діяльністю", у зв'язку з чим цей наказ в указаній частині є протиправним.

У той же час, позивач у позовній заяві не просить визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду від 13 листопада 2015 року №56/1-ос в частині визнання нікчемним вищевказаного правочину.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правови відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Керуючись приписами указаної правової норми та з метою ефективного захисту прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати наказ Уповноваженої особи 13 листопада 2015 року №56/1-ос в частині визнання нікчемним правочину від 17 вересня 2015 року щодо перерахування грошових коштів в сумі 198 500,00 грн. з поточного рахунку НОМЕР_4 ОСОБА_4 на поточний рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 з призначенням платежу "Переказ коштів зг.договору безвідсоткової позики №4 від 05.09.2015р. повернення безвідсоткової позики згідно Договору б/н від 05.03.2015 року, без ПДП, не за ЦП. Не пов'язано з підприємницькою діяльністю".

Відтак, вимога позивача про визнання протиправним невключення її Уповноваженою особою Фонду до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" за рахунок Фонду за договором банківського рахунку фізичної особи від 04 вересня 2015 року №26319980/11Деп, поточний рахунок НОМЕР_2, є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Приписами пункту 5 розділу ІІ Положення №14 передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків, зокрема щодо переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

За таких обставин, оскільки протиправними діями відповідача порушені гарантовані частиною 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" права позивача на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, то вимоги позивача про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду щодо подання до Фонду додаткової інформації стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1, якій необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за договором банківського рахунку фізичної особи від 04 вересня 2015 року №26319980/11Деп, поточний рахунок НОМЕР_2 в межах гарантованої суми вкладу 198 500,00 грн.

Водночас судом встановлено, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31 травня 2017 року №2230 з 06 червня 2017 року Уповноважену особу Фонду Волощука Ігоря Григоровича змінено на Уповноважену особу Фонду Луньо Іллю Вікторовича.

Отже, станом на час розгляду даної справи Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" є Луньо Ілля Вікторович.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Луня Іллі Вікторовича надати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1, якій необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за договором банківського рахунку фізичної особи від 04 вересня 2015 року №26319980/11Деп, поточний рахунок НОМЕР_2 в межах гарантованої суми вкладу 198 500,00 грн.

Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 02 березня 2017 року у справі №К/800/47773/15, від 24 жовтня 2017 року №К/800/22195/15, від 19 вересня 2017 року №К/800/26158/17.

Слід зазначити, що чинним законодавством не передбачена можливість включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду після складення та затвердження такого переліку вкладників.

З огляду на вказані обставини позовні вимоги відносно зобов'язання Уповноваженої особи Фонду включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Національні інвестиції" за рахунок Фонду за договором банківського рахунку фізичної особи від 04 вересня 2015 року №26319980/11Деп, поточний рахунок НОМЕР_2, є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича та до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії є таким, що підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає частина сплаченої суми судового збору у розмірі 826,80 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: 03115, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54; код ЄДРПОУ 21708016), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; код ЄДРПОУ 21708016) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича від 13 листопада 2015 року №56/1-ос в частині визнання нікчемним правочину від 17 вересня 2015 року щодо перерахування грошових коштів в сумі 198 500,00 грн. з поточного рахунку НОМЕР_4 ОСОБА_3 на поточний рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 з призначенням платежу "Переказ коштів згідно договору безвідсоткової позики №4 від 05.09.2015р. повернення безвідсоткової позики згідно Договору б/н від 05.03.2015 року, без ПДП, не за ЦП. Не пов'язано з підприємницькою діяльністю".

3. Визнати протиправним невключення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Волощуком Ігорем Григоровичем ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" за рахунок Фонду за договором банківського рахунку фізичної особи від 04 вересня 2015 року №26319980/11Деп, поточний рахунок НОМЕР_2.

4. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Луня Іллю Вікторовича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1, якій необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за договором банківського рахунку фізичної особи від 04 вересня 2015 року №26319980/11Деп, поточний рахунок НОМЕР_2 в межах гарантованої суми вкладу 198 500,00 грн.

5. Позов в іншій частині залишити без задоволення.

6. Присудити на користь ОСОБА_1 частину сплаченого нею судового збору у розмірі 826,80 грн. (вісімсот двадцять шість гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко