Решение № 75950454, 14.08.2018, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

№ провадження 2/495/597/2018

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

14 серпня 2018 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Бучка І.В.,

Справа № 495/5547/17

за участю учасників провадження:

від позивача ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності ОСОБА_2

від відповідача ОСОБА_3 - представник відповідача на підставі ордеру серії ОД № 161074 - Биковський В.Д.,

від відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на підставі довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, дисциплінарна палата кваліфікаційна - дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, про захист гідності, честі та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_5 про захист гідності, честі та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди, неодноразово уточнюючи свої позовні вимоги остаточно просить суд визнати недостовірною негативну інформацію, яка принижує, її честь, гідність та ділову репутацію, поширену адвокатом ОСОБА_5, який діяв в інтересах ОСОБА_3, відповідно до договору про надання правової допомоги № 011/17 від 04 травня 2017 року викладену у скарзі від 21 червня 2017 року на ім'я головного лікаря Комунального закладу "Білгород - Дністровська багатопрофільна лікарня"; стягнути солідарно з адвоката ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду у розмірі 60 000 грн. та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

21 червня 2017 року за підписом адвоката ОСОБА_5, який діяв в інтересах ОСОБА_7, відповідно до договору про надання правової допомоги від 04 травня 2017 року на ім'я головного лікаря комунального закладу "Білгород - Дністровська міськрайонна багатопрофільна лікарня" була направлена скарга, яка опорочила її честь, гідність і ділову репутацію.

Відповідно даної скарги ОСОБА_7 за допомогою адвоката ОСОБА_5 завідомо здійснили не правдиве повідомлення про вчинення нібито нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, не привівши при цьому жодного доказу та оклеветавши її, завдавши морального страждання.

Внаслідок даної бездоказової скарги відносно неї, завідувача фельдшерсько - акушерського пункту с. Розкішне, Білгород - Дністровського району Одеської області, людина яка розпочала свою діяльність з 1972 року, яка має бездоганну характеристику по місцю роботи, почали проводити службове розслідування по скарзі.

Їй 63 роки і внаслідок таких протиправних наклепів в неї погіршилося самопочуття, не спить, має постійні головні болі.

Вона замість того, щоб працювати та допомагати людям з вини відповідачів змушена давати пояснення на надумані скарги, звертатися до адвоката, до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до протоколу від 05.07.2017 року службового розслідування по скарзі стосовно виготовлення фальшивих документів комісією КЗ "Білгород - Дністровська центральна районна лікарня" за результатами проведеного розслідування було зроблено висновок що працівником КЗ "Білгород - Дністровська центральна районна лікарня" завідувачем фельшерсько - акушерського пункту с. Розкішне ОСОБА_8 факт службового підроблення не виявлено.

Вважає, що своїми неправомірними діями відповідачі опорочили її честь, принизили гідність і ділову репутацію, ускладнили стосунки з людьми та колегами по роботі, які знають про дану скаргу, тому вона і вимушена звернутися з вказаним позовом до суду.

Відповідач адвокат ОСОБА_5 з позовними вимогами позивача не погодився, просить суд в їх задоволені відмовити у повному обсязі та надав письмові заперечення щодо позовних вимог, відповідно до яких вказує, що позовні вимоги позивача незаконні, необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню, оскільки він є адвокатом відповідно до свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю від 16.11.2016 року № 002903, виданого Національною асоціацією адвокатів України.

В червні 2017 року до нього звернулась громадянка ОСОБА_3. В усній та письмовій формі вона просила правової допомоги з приводу викрадення з будинку в якому вона проживає, певної суми грошей. ІЇ чоловік звинувачував ОСОБА_3 в тому, що саме вона викрала з будинку ці кошти, в свою чергу ОСОБА_3 зазначила, що вказані кошти - є державною допомогою за наглядом її родича та на її думку саме чоловік ОСОБА_9 привласнив вказані кошти.

За заявою чоловіка відповідачки слідчим Білгород - Дністровського ВП ГУНП було відкрито кримінальне провадження, в якому ОСОБА_9 визнати потерпілим, однак ОСОБА_3 подала заяву про те, що саме вона є потерпілою, а кошти міг викрасти її чоловік.

Знаючи про намір ОСОБА_3 звернутися до поліції, її чоловік намагався не дати можливості дружині написати відповідні заяви та ініціювати кримінальне правопорушення відносно нього та зі слів ОСОБА_3, став погрожувати її, що розправить з нею фізично або вдасться до усіх заходів, щоб помістити її до психіатричної лікарні за допомогою місцевого фельдшера, посаду якого займає позивач.

ОСОБА_3, реально побоювалась за своє життя, переживала за стан здоров'я та вважала, що погрози вбивством реальні та ОСОБА_9 здатний довести свій намір помістити її до лікарня, за використанням будь - яких засобів та зв'язків.

Щоб уникнути такої долі ОСОБА_3 звернулася до Білгород - Дністровського ВП ГУНП України із заявами про загрозу вбивством та про розповсюдження інформації, що вона нечебто психічно хвора.

За наслідками її звернення було відкрито два кримінальних провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже скарга адвоката до головного лікаря КЗ "Білгород - Дністровська міськрайонна багатопрофільна лікарня" від 21 червня 2017 року також була продиктована саме страхом за психічне здоров'я та життя, увесь текст скарги та відносини, що склались між подружжям ОСОБА_3 були написані ним "зі слів ОСОБА_3", про що вказано у самій скарзі, що унеможливлює нести відповідальності за оціночні висловлення клієнта.

Більш того, саме з метою запобігти протиправних дій як переважного захисту своїх прав ОСОБА_3 може використовувати положення ст. 19 ЦК України: особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою заходів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засобам суспільства.

Саме виконуючи обов'язки адвоката він надавав відповідну правову допомогу, яка до речі, на даний час не дала можливості ОСОБА_3 вважати винною у скоєні злочину за заявою її чоловіка та за результатами службового розслідування проведеного комісією Білгород - Дністровської міськрайонної багатопрофільної лікарні", що надало ОСОБА_3 перестати побоюватися незаконного поміщення до психіатричної лікарні.

Позивач обрала судовий спосіб захисту честі, гідності та ділової репутації, проте адвокатське реагування у вигляді скарги та прохання провести службове розслідування не може розглядатись як розповсюдження недостовірної інформації та посягати на честь, гідність та ділову репутацію.

Заявляти про необхідність проведення службового розслідування, вимагати перевірки обставин щодо можливих протиправних дій шляхом звернення до медичної установи - не може вважатися вторгненням в такі високі поняття як "честь", "гідність", "репутація", так само як прохання перевірки фактів не можна вважати розповсюдженням недостовірної інформації.

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Позивачем ОСОБА_1 не надано доказів, що підтверджують поширення недостовірної інформації відповідачами та, які наносять шкоду ділової репутації, честі та гідності.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Вважає, що адвокат ОСОБА_5 не розповсюджував недостовірну інформацію, не ображав позивача, не вдавався до принизливих вчинків, не надавав неправдивих фактів з ЗМІ або невизначеному колу осіб, а навпаки здійснював правову допомогу ОСОБА_10 у реалізації її конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції України.

Від третьої особи національно асоціації адвокатів України надійшов лист, відповідно до якого вказують, що учасниками справа можуть бути фізичні і юридичні особи.

Дисциплінарна палата, не будучи юридичною особою, в силу положень ЦПК не може забезпечити явку представника у судове засідання.

ОСОБА_3 і адвокат ОСОБА_5 не перебувають у трудових відносинах з КДКА Одеської області.

Адвокати, які здійснюють діяльність в Одеській області, перебувають на обліку в Раді адвокатів Одеської області, що є самостійною юридичною особою відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

У зв'язку з відсутністю будь - яких правовідносин /прав та обов'язків/ між КДКА, включаючи її дисциплінарну палату і сторонами цивільної справи, рішення суду жодним чином не може вплинути на не існуючи права і обов'язки.

28 липня 2017 року провадження по казаній справі було відкрито та справа призначена до судового розгляду по сутті.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

04 січня 2018 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області продовжений розгляд вказаної справи у загальному позовному провадженні та справа призначена до підготовчого судового засідання.

13 березня 2018 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області закрито підготовче провадження по вказаній цивільній справі та справа призначена до судового розгляду по сутті.

В ході судового розгляду справи представник позивача позов підтримав, просить суд його задовольнити з підстав наведених у позові.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 з позовними вимогами позивача не погодився, просить суд в їх задоволені відмовити, вважає їх необґрунтованими, недоведеними та безпідставними.

Представник відповідача адвоката ОСОБА_5 просить суд в задоволені позовних вимог відмовити позивачу у повному обсязі, вважає позовні вимоги не доведеними.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, представника відповідача ОСОБА_3 - Биковського В.Д., представника адвоката ОСОБА_5 - ОСОБА_6, допитавши в якості свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно 21 червня 2017 року за підписом адвоката ОСОБА_5, який діяв в інтересах ОСОБА_7, відповідно до договору про надання правової допомоги від 04 травня 2017 року на ім'я головного лікаря комунального закладу "Білгород - Дністровська міськрайонна багатопрофільна лікарня" була направлена скарга на дії завідуючої ФАП в с. Роскішне Білгород - Дністровського району, відповідно до якої адвокат просив видати наказ про проведення службового розслідування відносно дій ОСОБА_8 /зав. ФАП в с. Розкішне Білгород - Дністровського району/ щодо незаконного виготовлення документів, які мають бути підставами для незаконного поміщення ОСОБА_3 до психіатричної лікарні.. /л.с. 7/

Як видно зі скарги адвоката до головного лікаря КЗ "Білгород - Дністровська міськрайонна багатопрофільна лікарня" від 21 червня 2017 року, текст скарги та відносини, що склались між подружжям ОСОБА_3 були написані ним "зі слів ОСОБА_3", про що вказано у самій скарзі.

Відповідно до протоколу від 05.07.2017 року службового розслідування по скарзі стосовно виготовлення фальшивих документів завідувачем фельдшерсько - акушерського пункту с. Розкішне ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3, комісією КЗ "Білгород - Дністровська центральна районна лікарня" за результатами проведеного розслідування було зроблено висновок, що працівником КЗ "Білгород - Дністровська центральна районна лікарня" завідувачем фельдшерсько - акушерського пункту с. Розкішне ОСОБА_8 факту службового підроблення не виявлено. Внесення до офіційних документів лікарні завідомо неправдивих відомостей і виготовлення фальшивих документів на ОСОБА_3 не було /л.с. 13/

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Право кожного на повагу до його честі та гідності визначено в ст.28 Конституції України, ст. 270 ЦК України та відповідно до ст.3 Конституції людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються найвищою соціальною цінністю.

Частиною 4 ст. 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Разом з тим, за змістом ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 19 Постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідно до ст. 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» п.18, згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" передбачено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одної особи у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» п. 16, відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.

Суд не може погодитися з ствердженнями позивача та її представника, що своїми неправомірними діями відповідачі опорочили її честь, принизили гідність і ділову репутацію, ускладнили стосунки з людьми та колегами по роботі, поширили недостовірну інформацію викладену у скарзі, оскільки вказані ствердження не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи та доказів вказаного ними не надано, чим не виконано вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, судом встановлено, що звернення зі скаргою адвоката до головного лікаря КЗ "Білгород - Дністровська міськрайонна багатопрофільна лікарня" від 21 червня 2017 року з проханням видати наказ про проведення службового розслідування відносно дій ОСОБА_8 /зав. ФАП в с. Розкішне Білгород - Дністровського району/ щодо незаконного виготовлення документів, які мають бути підставами для незаконного поміщення ОСОБА_3 до психіатричної лікарні, не може свідчити про поширення недостовірної інформації, яка порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, а відповідно до ст. 40 Конституції України є реалізацією особою свого конституційного права.

Допитані в якості свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснили, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_7 виникла конфліктна ситуація та вказали, що позивач є професійно компетентним працівником, користується повагою мешканців села, відповідальна, добросовісна.

Суд критично відноситься до пояснень допитаних в судовому засіданні свідків, оскільки вони не змогли пояснити, якими саме діями відповідачі порушили честь, гідність та ділову репутацію позивача, спричинили моральну шкоду позивачу та принизили її честь та гідність.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням того, що позивачем не надано жодного належного доказу стосовно його позовних вимог, суд вважає вимоги позивача не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 60000 грн. з відповідачів солідарно та судових витрат є похідними від основних вимог позивача, тому також задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 32 Конституції України, ст. ст. 16, 277 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 258, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛ И В :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, дисциплінарна палата кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, про захист гідності, честі та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, ІРН:НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідач: адвокат ОСОБА_5, паспорт серії НОМЕР_4, ІПН: НОМЕР_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Третя особа: дисциплінарна палата кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, що знаходиться за адресою:65045 м. Одеса, вул. Жуковського, 23 кв. 1,1-А.

Суддя: