Постановление суда № 75930656, 16.08.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

16 серпня 2018 р.Справа № 820/5941/17

Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лях О.П., суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018р. по справі № 820/5941/17

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування наказу.

На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку із вкрай важким майновим станом.

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання про відстрочення сплати судового збору, вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

З наведеного випливає, що звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі “Креуз проти Польщі”, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

При цьому, слід враховувати, що наведені положення кореспондуються із приписами, в тому числі, п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя.

Крім того, заявником не надано жодних доказів на підтвердження доводів заявленого клопотання, а із наявних в матеріалах справи документів не вбачається розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік від дати подання відповідної апеляційної скарги.

Враховуючи вищевказане, клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки суд позбавлений можливості беззаперечно переконатися у наявності незадовільного майнового стану апелянта.

Керуючись ст.ст. 133, 143, 169, 298, 321, 325, 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис)ОСОБА_3 ОСОБА_4