№ 75871921, 14.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5166/16 Суддя першої інстанції: Дегтярьова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на прийняте у порядку письмового провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Еліта Придніпров'я» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Еліта Придніпров'я» (далі - Позивач, СТОВ «АФ «Еліта Придніпров'я») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2016 року №0006011105 та №0006021105.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2018 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вимога щодо надання сільськогосподарськими підприємствами не пізніше останнього календарного місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, до контролюючого органу копій платіжних доручень про фактичне зарахування на спеціальний рахунок суми ПДВ за кожний період у законодавстві з 19.05.2015 року відсутня, відповідного обов'язку у Позивача з вказаної дати немає.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому наголошує на неврахуванні судом, що підприємством несвоєчасно подані до ДПІ у Печерському районі платіжні доручення щодо перерахування коштів з поточного рахунку на спеціальний рахунок для перерахування сум податку на додану вартість.

Після усунення визначених в ухвалі від 12.03.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу Позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому зазначає, що Відповідач помилково ототожнює обов'язок Позивача зі сплати податкового зобов'язання та надання копії платіжного доручення, а тому, оскільки з 19.05.2015 року обов'язок з надання платіжних документів відсутній, підстав для притягнення платника податків до відповідальності немає.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.07.2018 року, яке, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача, у подальшому було відкладено на 14.08.2018 року.

У судовому засіданні представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, та просив вимоги скарги задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у березні 2016 року головним державним інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ Управління податків і зборів юридичних осіб ДПІ у Печерському районі проведено камеральну перевірку СТОВ «АФ «Еліта Придніпров'я» з питань своєчасності сплати податків до бюджету. У ході перевірки податковим органом виявлено, що в порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України підприємством несвоєчасно сплачено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 41 261,77 грн. з граничним терміном сплати 30.05.2015 року на 2 календарні дні, на суму 130 503,77 грн. з граничним терміном сплати 30.09.2015 року на 34 календарні дні, на суму 409 901,77 грн. із граничним терміном сплати 30.10.2015 року на 4 календарні дні та на суму 166 643,77 грн. з граничним терміном сплати 30.11.2015 року на 23 календарні дні. Результати перевірки зафіксовані в акті від 17.03.2016 року №569/26-55-11-05 (а.с. 10).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 18.03.2016 року:

- №0006011105, яким до Позивача застосовано штрафні санкції за затримку на 2, 34, 4 календарних дні сплати податкового зобов'язання у розмірі 487 303,60 грн. у розмірі 10% у сумі 48 730,36 грн. за платежем: податок на додану вартість (а.с. 11);

- №0006021105, яким до Позивача застосовано штрафні санкції за затримку на 0 календарних днів сплати податкового зобов'язання у розмірі 130 503,75 грн. у розмірі 20% у сумі 26 100,75 грн. за платежем: податок на додану вартість (а.с. 12).

При цьому, як встановлено судом першої інстанції зі змісту заперечень Відповідача проти позову (а.с. 54-56), штрафні (фінансові) санкції були застосовані до Позивача за несвоєчасне подання до контролюючого органу в порушення вимог абз. 3 п. 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємства сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року №11, копій платіжних доручень до 30 числа поточного місяця.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції, виходячи з системного аналізу положень ст. 209 Податкового кодексу України, а також Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємства сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року №11, прийшов до висновку, що оскільки у зв'язку з набранням чинності змінами до вказаної постанови з 19.05.2015 року у сільськогосподарських підприємств відсутній обов'язок з подачі платіжних доручень контролюючому органу, підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Для перерахування суми податку із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За згідно п. 209.13 ст. 209 ПК України сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.

Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року №11 Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - Порядок №11) визначає механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (далі - сільськогосподарські підприємства) на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг).

Так, абзацом 1 пункту 2 Порядку №11 передбачено, що сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання копії витягу з реєстру платників податку на додану вартість про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Згідно абз. абз. 1, 2 п. 3 Порядку №11 на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її в електронному вигляді до територіального органу ДФС.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період, перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 87, ст. 2482; 2015 р., № 19, ст. 518).

Водночас, як вірно підкреслив та наголосив суд першої інстанції, у редакції, що діяла до 19.05.2015 року, Порядок №11 містив абз. 3 п. 3, згідно якого сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період.

Однак, після набрання 19.05.2015 року чинності постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.2015 року №262 пункт 3 Порядку №11 викладено у новій редакції, якою не передбачено обов'язку сільськогосподарських підприємств подавати за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період.

За таких обставин, оскільки платіжні доручення про сплату податку на додану вартість згідно податкових декларацій за квітень 2015 року (а.с. 75-79), серпень 2015 року (а.с. 80-84), вересень 2015 року (а.с. 85-89), жовтень 2015 року (а.с. 90-94) за правилами Порядку №11 датовані 19.05.2015 року та пізніше (а.с. 95-112), у той час як обов'язок з направлення контролюючому органу копій платіжних доручень відсутній з 19.05.2015 року, а жодних інших порушень у ході камеральної перевірки встановлено не було, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, про необхідність скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Еліта Придніпров'я» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено « 14» серпня 2018 року.