№ 75831775, 07.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/7972/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними і скасування припису та постанови,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Брильовський Р.М.,

час ухвалення рішення: 15:06:00,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 21.06.2017 р.,

ВСТАНОВИВ:

Червоноградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - Червоноградська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - ГУ Держпраці у Львівській області), в якому просила (з врахуванням наступних уточнень) визнати протиправним та скасувати припис відповідача № 13/09/138/0408-0302 від 17.02.2017 року, складений у відношенні позивача; визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 13091380408-0163 від 13.03.2017 про накладення на позивача штрафу у розмірі 3200 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Таке рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Червоноградська ОДПІ порушила вимоги статті 30 Закону України «Про оплату праці», оскільки не забезпечила достовірного обліку робочого часу та виконуваної працівниками роботи та не забезпечила достовірного бухгалтерського обліку витрат на оплату праці. Також Червоноградська ОДПІ всупереч вимогам ст. 116 КЗпП виплатила кошти працівникам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не в день звільнення, а лише 15.04.2016, що підтверджується платіжним дорученням № 155 від 14.04.2016 та відомістю № 0434. Окрім того, позивач не виплатив середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що свідчить про порушення вимог ст. 117 КЗпП. ГУ Держпраці у Львівській області належним чином доведено наявність зазначених порушень та, відповідно, правомірність винесення оскаржуваних рішень, а зібраними по справі доказами підтверджено необґрунтованість заявленого позову.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, покликаючись на постанову Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок (ВЦРПС) від 02.04.1954 р. №233 «Про чергування на підприємствах і в установах» (далі - постанова № 233) зазначає, що на акцизних складах черговими працівниками здійснювалася не надурочна робота чи робота у святкові і неробочі дні, а проводиться чергування. Працівникам, залученим до чергування, виплачувалась надбавка до посадового окладу за високі досягнення у праці і за виконання особливо важливої роботи. За чергування на акцизних складах у нічний час, вихідні і святкові дні працівникам інспекції надавався на наступний день відгул. Тому робота, яку виконували працівники, не потребувала відображення у табелі обліку робочого часу. Також вказує, що невиплата коштів при звільненні працівників відбулася внаслідок злиття районних кошторисів, що призвело до затримки такої виплати, вина власника або уповноваженого ним органу в даному випадку відсутня.

Відповідач подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін. Зазначає, що порушення Червоноградською ОДПІ вимоги ст. 30 Закону України «Про оплату праці» та ст.ст. 116, 117 КЗпП належним чином доведено матеріалами справи, а зібраними по справі доказами підтверджено необґрунтованість заявленого позову

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу ГУ Держпраці у Львівській області № 0271-П та направлення № 0271 від 06.02.2017 на проведення позапланової перевірки Червоноградської ОДПІ, яка є правонаступником Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області, на предмет дотримання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, головний державний інспектор Управління з питань праці ГУ Держпраці у Львівській області Курій О.В. з 15 по 17 лютого 2017 року провела позапланову перевірку Червоноградської ОДПІ з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За результатами проведеної позапланової перевірки складено акт № 1309138/0408 від 17.02.2017, згідно якого встановлено, що позивач порушив вимоги ст. 30 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, а саме: в порушення вимог ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» Червоноградська ОДПІ не забезпечила достовірний облік робочого часу та виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці; в порушення вимог статті 116 КЗпП України Червоноградська ОДПІ у день звільнення працівників не провела виплати усіх належних при звільненні коштів, а саме: ОСОБА_3 звільнено з роботи 04.04.2016, що підтверджується наказом № 11-О від 04.04.2016. Кошти, які включають компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу зараховані на його картковий рахунок не в день звільнення, а лише 15.04.2016, що підтверджується платіжним дорученням № 155 від 14.04.2016 та відомістю № 0434; ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 звільнено з роботи 05.04.2016, що підтверджується наказом № 12-0 від 05.04.2016. Кошти, які включають компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу зараховані не в день звільнення, а лише 15.04.2017, що підтверджується платіжним дорученням. № 155 від 14.04.2016 та відомістю №0434; в порушення вимог ст. 117 КЗпП України Червоноградська ОДПІ при виплаті належних при звільненні коштів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не провела нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових коштів по день фактичного розрахунку.

На підставі зазначеного акту перевірки головним державним інспектором винесено припис № 13/09/138/0408-0302, яким Червоноградській ОДПІ прописано забезпечити дотримання вимог статті 30 Закону України «Про оплату праці» та ст. ст. 116, 117 КЗпП України.

13.03.2017 перший заступник начальника ГУ Держпраці у Львівській області Грицак О.О. виніс постанову про накладення на Червоноградську ОДПІ штрафу (фінансової санкції) в розмірі 3200 грн. за виявлені під час перевірки порушення вимог ст. 30 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 116, 117 КЗпП України.

Не погоджуючись з виданим ГУ Держпраці у Львівській області приписом та постановою позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції керувався наступними мотивами, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Щодо порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

При цьому, форма табелю обліку робочого часу рекомендована та затверджена наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 №489.

На підставі наказу № 56 від 11.05.2006 року «Про посилення контролю за виробництвом і обігом спирту, повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного збору» створено контрольні пости з числа посадових осіб ДПІ у Сокальському районі на акцизних складах ДП «Борокський спиртзавод» та спиртобази ДП «Борокський спирзавод». Зазначеним наказом передбачено встановлення графіку роботи контрольних постів відповідно до режиму роботи ДП «Борокський спиртзавод» в нічний час, вихідні дні, залучення працівників інспекції відповідно до затверджених графіків чергувань. Таким чином працівники Сокальської ОДПІ були залучені до виконання роботи на контрольних постах Державного підприємства «Борокський спиртзавод» в нічний час, вихідні та святкові дні з метою посилення контролю за виробництвом і обігом спирту, повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного збору.

Аналогічного змісту накази також надано суду за інші періоди часу, зокрема, накази: № 197 від 25.07.2008, № 224 від 04.09.2008, № 30 від 26.01.2010, № 61 від 09.02.2010, № 90 від 23.02.2010, № 220 від 14.06.2010, № 249 від 14.07.2010, № 307 від 31.08.2010, № 111 від 21.02.2011, № 150 від 10.03.2011, № 460 від 12.10.2011, № 43 від 30.03.2012, № 82 від 31.07.2013, № 224 від 05.11.2013, № 72 від 14.02.2014, № 415 від 13.11.2014, № 21 від 08.04.2015, № 128 від 20.07.2015, № 178 від 20.08.2015, № 180 від 26.08.2015.

Разом з тим, в табелях обліку робочого часу працівників за період 2014-2016 роки відсутні будь-які відмітки щодо відпрацювання працівниками нічних, понаднормових годин та про залучення до роботи у вихідні і святкові дні, а також інформація про надання інших днів відпочинку у зв'язку із залученням до чергувань.

Щодо покликання апелянта на те, що працівники Червоноградської ОДПІ перебували на чергуванні, тому робота, яку виконували працівники, не потребувала відображення у табелі обліку робочого часу, колегія суддів таке відхиляє з огляду на наступне. Апелянт в даному випадку керується постановою Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок (ВЦРПС) від 02.04.1954 р. №233 «Про чергування на підприємствах і в установах» (далі - постанова № 233). Однак, відповідно до резолютивної частини даної постанови, чергування може вводитись у виключних випадках лише за згодою з профспілковим комітетом і не може перевищувати одного разу на місяць. Водночас чергування працівників Червоноградської ОДПІ має постійний, а не винятковий характер. Таким чином дана постанова не може бути застосована до даних спірних правовідносин.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Червоноградська ОДПІ порушила вимоги ст. 30 Закону України «Про оплату праці», оскільки не забезпечила достовірного обліку робочого часу та виконуваної працівниками роботи та не забезпечила достовірного бухгалтерського обліку витрат на оплату праці.

Щодо порушення позивачем вимог ст. ст. 116, 117 КЗпП, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В силу дії норми, передбаченої абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудовою законодавства, крім передбачених абзацами другим - п'ятим частини другої цієї статті - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Як встановлено з матеріалів справи, Червоноградська ОДПІ виплатила кошти працівникам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не в день звільнення, а лише 15.04.2016, що підтверджується платіжним дорученням № 155 від 14.04.2016 та відомістю № 0434. Окрім того, зазначеним особам не виплачено середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що вказані порушення відбулися не з його вини, оскільки були відсутні кошти для проведення таких виплат. Зокрема покликається на наказ №275 «Про порядок організації бюджетного процесу», відповідно до якого з 06.04.2016 проведено злиття кошторисів по районах і в зв'язку з яким документи на формування виплат працівникам Червоноградської ОДПІ та звільненим працівникам Сокальської ОДПІ формувалися 13.04.2016. Внаслідок чого, виплату коштів працівникам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 було здійснено не у день звільнення.

Проте такі доводи апелянта колегія суддів відхиляє, оскільки відсутність чи недостатність бюджетного фінансування не може бути тією обставиною, яка виключає відповідальність суб'єкта владних повноважень перед особою.

Так, Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі №21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі №21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі № 21- 44а10).

Таким чином, наведені апелянтом доводи не спростовують правомірність оскаржуваних рішень ГУ Держпраці у Львівській області, відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при прийнятті спірних рішень ГУ Держпраці у Львівській області діяло у встановленому законом порядку та підставно відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі № 813/1106/17 за адміністративним позовом Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними і скасування припису та постанови - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Н. В. Ільчишин Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 10.08.2018