№ 75831702, 09.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

09 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/712/18

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Єршова Л.С. Дата ухвалення рішення 02.05.2018 р.

Місце ухвалення: м. Одеса

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

судді - Димерлія О.О.

судді - Єщенка О.В.

за участю секретаря - Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 02 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування протоколів і постанов,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати протоколи Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 03.08.2017 року, 03.11.2017 року і постанови від 17.08.2017 року №377/17, від 17.11.2017 року №590/17 про накладення штрафів.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 02 травня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 в частині вимог про скасування постанов № 377/17 від 17.08.2017 року, №590/17 від 17.11.2017 року про накладення штрафів повернуто позивачу. Відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом в частині вимог про визнання незаконними та скасування протоколів від 03.08.2017 року, від 03.11.2017 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 17.08.2017 року №377/17 на підставі матеріалів перевірки у сфері містобудівної діяльності, в тому числі - протоколу від 03.08.2017 року, визнано ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн.

Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 17.11.2017 року №590/17 на підставі матеріалів перевірки у сфері містобудівної діяльності, в тому числі - протоколу від 03.11.2017 року, визнано ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 10 квітня 2018 року адміністративний позов залишено без руху та позивачу наданий термін для усунення недоліків, зокрема, шляхом подання до суду доказів щодо дотримання строку звернення до суду із цим позовом або обґрунтованого клопотання про поновлення строку та доказів поважності причин пропуску строку звернення із позовом.

На виконання вимог ухвали суду позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовану тим, що з метою захисту своїх прав та інтересів оскаржив у поза судовому порядку рішення та дії відповідача, звернувшись із відповідними заявами до Адміністрації Президента України, Міністерства юстиції України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства, Департаменту архітектурно-будівельного контролю, Одеської міської ради, інших правоохоронних і виконавчих органів.

Після завершення всіх можливих заходів досудового оскарження рішень відповідача, а також одержання відповідей на свої скарги, позивач був вимушений звернутись із цим позовом до суду.

Вирішуючи питання про відкриття провадження за адміністративним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що звернення особи до вищестоящого органу зі скаргою не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав, а тому подання відповідної скарги та очікування відповіді про результати її розгляду, не впливає на поважність пропуску строку звернення із цим позовом, у зв'язку із чим підстави для поновлення цього строку у суду відсутні.

Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані за цим позовом протоколи про адміністративне правопорушення не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, є відповідними доказами по справі про адміністративне правопорушення, а отже не породжують будь-яких правових наслідків для позивача, в тому числі не впливають на його права та обов'язки, у зв'язку із чим у відкритті провадження за адміністративним позовом в цій частині слід відмовити.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає, що вони не у повній мірі відповідають дійсним обставинам справи та нормам адміністративного процесуального законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством передбачений загальний шестимісячний термін звернення особи до суду за захистом своїх прав чи інтересів з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про їх порушення.

Водночас, у разі визначення іншими законами, що регулюють спірні правовідносини, порядку захисту прав чи інтересів особи, застосуванню підлягають правила спеціальних норм.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є, зокрема, протиправність рішень суб'єкта владних повноважень про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафів за адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно із ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Таким чином, право на оскарження постанови контролюючого органу особа може реалізувати в межах десятиденного строку з дня її прийняття, а отже звернення позивача до суду із цим позовом 20.02.2018 року відбулось з порушенням установленого строку.

Водночас, з аналізу наведених вище правових норм вбачається, що пропущення визначених строків звернення до суду не є безумовною підставою для застосування відповідних наслідків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, на виконання ухвали суду першої інстанції позивач у своїй заяві зазначив, що намагався захистити свої права та інтереси у зв'язку із прийняттям неправомірних, на його думку, рішень відповідача шляхом оскарження відповідних дій контролюючого органу до вищестоящих органів виконавчої влади, місцевих та правоохоронних органів.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що направлення позивачем скарг/звернень до вказаних суб'єктів вчинено позивачем не у відповідності до ст.ст. 288, 289 КУпАП.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені обставини підтверджують, що позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав та інтересів, а матеріали справи не свідчать про наявність в діях позивача зловживання своїми правами.

З огляду на те, що звернення до суду відбулось після завершення оскарження позивачем дій і рішень відповідача в поза судовому порядку, і ці обставини вплинули на строки звернення до суду, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність підстав для поновлення цього строку.

Водночас, колегія суддів враховує те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно із ч. 6 вказаної статті КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Отже, суд першої інстанції має відмовити у відкритті провадження за позовом, в тому числі, у разі, якщо спір не належить розглядати за правилами адміністративного процесуального законодавства.

Водночас, суд у такому випадку має роз'яснити особі, до юрисдикції якого суду відноситься вирішення даного спору.

Разом з цим, на думку колегії суддів, у разі, якщо прийняті рішення суб'єкта владних повноважень не породжують для особи будь-які права чи обов'язки, зазначені обставини суд має врахувати наведені обставини при наданні правової оцінки порушеному праву чи інтересу особи, яка звернулась до суду, а не відмовляти у відкритті провадження у не передбачений процесуальним законодавством спосіб.

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог про скасування протоколів відповідача, якими зафіксовані факти адміністративних правопорушень.

Водночас, не підлягає задоволенню апеляційна скарга в частині її вимог про задоволення позову, з огляду на те, що апеляційний суд відповідно до ст. 308 КАС України наділений повноваженням перевіряти ухвалені судом першої інстанції рішення.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спір у справі судом першої інстанції по суті не вирішено, апеляційний суд позбавлений можливості надати відповідну правову оцінку в цій частині.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що висновки суду першої інстанції не у повній мірі відповідають дійним обставинам справи та нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 320 КАС України підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 02 травня 2018 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судове рішення складено у повному обсязі 13.08.2018 р.

Головуючий, суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко