Решение № 75830669, 02.08.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 серпня 2018 року №826/2720/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго»доГоловного управління Державної фіскальної служби у Київській областіпро визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» (далі - позивач, ТОВ «Біогазенерго») з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 23.01.2018 №72 та податкової вимоги від 23.01.2018 №425-53.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на момент прийняття податкової вимоги №425-53 та рішення про опис майна у податкову заставу №72 від 23.01.2018, відповідач розглядав скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення (№0079891219 від 20.12.2018) від 10.01.2018 №1001/18-1, яке, в свою чергу, було підставою для прийняття оскаржуваних рішень. Відтак, грошова сума визначена відповідачем як податковий борг є самостійно визначеною контролюючим органом, а тому є неузгодженою. Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

У своїх запереченнях проти позову представник відповідача стверджує, що податковий борг у позивача виник на підставі узгодженого грошового зобов'язання, оскільки на момент прийняття оскаржуваних рішень до контролюючого органу не надходило жодного процесуального документу про відкриття провадження у справі, предметом якої є оскарження податкового повідомлення-рішення №0079891219 від 20.12.2018 з податку на додану вартість на суму 595 904, 59 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків.

17.04.2018 від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання, яким усунуто виявлені судом недоліки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №826/2720/18 та призначено до судового розгляду.

У призначене судове засідання 06.07.2018 сторони явку своїх представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Водночас, від позивача через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, у порядку письмового провадження.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта

Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, беручи до уваги, що не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Вишгородським відділенням ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 20.12.2017 року №0079891219 про застосування штрафних санкцій у розмірі 595 904, 59 грн. до ТОВ «Біогазенерго» (Т.1, арк. 15-18).

10.01.2018 року позивачем надіслана скарга про перегляд вказаного податкового повідомлення рішення до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №1001/18-1 від 10.01.2018 року (Т.1, арк. 19-23).

Рішенням №77/0602-186к від 31.01.2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області залишило скаргу №1001/18-1 від 10.01.2018 року без розгляду, у зв'язку з відсутністю повноважень у контролюючого органу її розглядати (Т.1, арк. 24-26).

02.02.2018 позивач засобами поштового зв'язку отримав рішення ГУ ДФС у Київській області від 23.01.2018 №72 про опис майна у податкову заставу та податкову вимогу ГУ ДФС у Київській області від 23.01.2018 №425-53 (Т.1, арк. 11-14).

Відтак, 15.02.2018 ТОВ «Біогазенерго» звернулось до суду з адміністративним позовом до Вишгородського відділення Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2017 року № 0079891219, що підтверджується ухвалою Київського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі № 810/758/18 від 20.02.2018 (Т1. арк. 91-92).

Враховуючи вищеописані аргументи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та порушення прав позивача з боку відповідача, що підтверджується нижчевикладеним.

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 19, 55 Конституції України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У силу зазначених вище приписів позивач звернувся з позовом до суду для оскарження рішення органів державної влади, а саме: Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.2 статті 56 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.3 статті 56 ПК України закріплено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження податкового повідомлення-рішення від 20.12.2017 року № 0079891219, звернувся зі скаргою №1001/18-1 від 10.01.2018 року до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка була отримана 12.01.2018 (Т.1, арк. 19-23).

Частиною 3 пункту 56.3 статті 56 ПК України закріплено, що скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

У разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (пункт 56.7 стаття 56 ПК України).

Позивач подав скаргу №1001/18-1 від 10.01.2018 року до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка рішенням вх.77/0602-186к від 31.01.2018 залишена без розгляду, у зв'язку з відсутністю повноважень у відповідача на розгляд вказаної скарги, оскільки такою компетенцією наділена Державна фіскальна служба. Вказане рішення контролюючого органу отримано позивачем 06.02.2018 року (Т.1, арк. 21).

Частина 2 пункту 56.17 статті 56 ПК України закріплює, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відтак, процедура адміністративного оскарження податкового-повідомлення-рішення №0079891219 від 20.12.2017 року закінчилася для позивача 06.02.2018 року, а тому грошове зобов'язання ТОВ «Біогазенерго» вважається до цього моменту неузгодженим.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

У силу підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога форми «Ю» №425-53 та рішення про опис майна у податкову заставу №72, прийняті контролюючим органом 23.01.2018, а отримані позивачем 02.02.2018, що підтверджується даними з офіційного сайту «Укрпошта» з відміткою «вручено» (Т.1, арк. 14).

Таким чином, контролюючим органом передчасно прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 23.01.2018 №72 та податкову вимогу від 23.01.2018 №425-53, оскільки на момент прийняття вказаних рішень, які є похідними від основної вимоги, а саме: податкового повідомлення-рішення від 20.12.2017 року № 0079891219, позивач оскаржував вказане податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв'язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

Позивач звернувся з адміністративним позовом від 15.02.2018 року до Вишгородського відділення Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2017 року № 0079891219, що підтверджується ухвалою Київського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі № 810/758/18 від 20.02.2018 (Т1, арк. 91-92).

При цьому, суд наголошує, що посилання відповідача у відзиві на необізнаність щодо оскарження у судовому порядку позивачем податкового повідомлення-рішення №0079891219 від 20.12.2018 є помилковим, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення є предметом оскарження у справі №810/758/18, в якій наявний відзив по справі, де зазначено адресу відповідача для листування (Т.1, арк. 33-97).

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачу було достеменно відомо про оскарження податкового повідомлення-рішення від 20.12.2017 року № 0079891219.

Внаслідок викладеного, суд дійшов до висновку, що посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 23.01.2018 №72 та податкову вимогу від 23.01.2018 №425-53 всупереч вимог податкового законодавства, а саме: порушено строки прийняття рішень, а тому оскаржувані рішення від 23.01.2018 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанцій від 13.02.2018 № 6838, 6839 та від 11.04.2018 №7173, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 10696,00 грн.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 10696,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 23.01.2018 №72 та податкову вимогу від 23.01.2018 №425-53 прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області.

3. Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» (код ЄДРПОУ 33593431, адреса: 07201, Київська область, Іванівський район, смт. Іванків, вулиця Розважівська, 192) документально підтверджені судові витрати у розмірі 10696,00 грн. (десять тисяч шістсот дев'яносто шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса: 03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, 5а).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко