Решение № 75830644, 10.08.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

10 серпня 2018 року справа №826/3388/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Промгазінвест” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Промгазінвест”)

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – ДПІ у Голосіївському районі)

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 вересня 2016 року №0093441201 та №0093461201

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстав протиправного застосування штрафу за порушення граничних строків сплати, оскільки ТОВ “Промгазінвест” в повному обсязі та своєчасно виконало зобов’язання по сплаті податку на додану вартість; кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи, а тому відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування податку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3388/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач письмового заперечення проти позову та відповідних доказів до суду не надав.

В судовому засіданні 04 вересня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача до суду не прибув; на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 28 вересня 2016 року №0093441201 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 87 85 58 56 55 0 0 календарних днів сплати грошового зобов’язання в сумі 35 945,85 грн. ТОВ “Промгазінвест” зобов’язано сплатити штраф розмірі 20% у сумі 7 189,17 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 28 вересня 2016 року №0093461201 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 24 23 23 23 0 0 календарних днів сплати грошового зобов’язання в сумі 100 120,40 грн. ТОВ “Промгазінвест” зобов’язано сплатити штраф розмірі 10% у сумі 10 012,00 грн.

Як вказано у згаданих податкових повідомленнях-рішеннях, вони прийняті на підставі акта ДПІ у Голосіївському районі від 01 вересня 2016 року №749/26-50-112-01-11, однак, у справі відсутній такий акт перевірки.

У справі міститься копія акта перевірки від 31 серпня 2016 року №749/26-50-112-01-11 про результати перевірки щодо порушення правил сплати податку ТОВ “Промгазінвест” (далі по тексту - акт перевірки); враховуючи, що номери актів перевірок ідентичні, суд вважає, що в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях помилково вказана дата 01 вересня 2016 року.

В акті перевірки зазначено про порушення правил сплати податків платником або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, передбачених пунктом 203.2 статтею 203, пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, у розмірі 24 870,43 грн., а саме:

- податкова декларація №9212841867 від 16 жовтня 2015 року, дата операції – 25 грудня 2015 року, кількість днів – 0; сума боргу – 3 084,85 грн.;

- податкова декларація №9021707596 від 22 лютого 2016 року, дата операції – 24 березня 2016 року, кількість днів – 23; сума боргу – 25 807,00 грн.;

- податкова декларація №9071499954 від 17 квітня 2015 року, дата операції – 27 травня 2015 року, кількість днів – 23; сума боргу – 20 286,00 грн.;

- податкова декларація №9194766981 від 21 вересня 2015 року, дата операції – 25 листопада 2015 року, кількість днів – 0; сума боргу – 4 084,00 грн.;

- податкова декларація №9059678220 від 19 квітня 2016 року, дата операції – 23 травня 2015 року, кількість днів – 23; сума боргу – 22 745,00 грн.;

- податкова декларація №9236692353 від 19 листопада 2015 року, дата операції – 25 грудня 2015 року, кількість днів – 0; сума боргу – 15 490,00 грн.;

- податкова декларація №9212841867 від 16 жовтня 2015 року, дата операції – 25 листопада 2015 року, кількість днів – 0; сума боргу – 15 106,20 грн.;

- податкова декларація №9081472601 від 20 травня 2016 року, дата операції – 27 липня 2016 року, кількість днів – 58; сума боргу – 2 970,00 грн.;

- податкова декларація №9101378501 від 17 червня 2016 року, дата операції – 25 серпня 2016 року, кількість днів – 56; сума боргу – 9 682,00 грн.;

- податкова декларація №9081472601 від 20 травня 2016 року, дата операції – 25 серпня 2016 року, кількість днів – 87; сума боргу – 5 817,00 грн.;

- Autopen від 01 грудня 2016 року, дата операції – 05 грудня 2016 року, кількість днів – 5; сума боргу – 7 339,60 грн.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник податку на прибуток зобов’язаний сплачувати визначені ним податкові зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації; при цьому граничний строк сплати податкового зобов’язання відраховується від граничної дати подання податкової декларації.

Так, відповідно до пункту 202.2 статті 202 Податкового кодексу України платники податку, які сплачують єдиний податок можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається контролюючому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

За правилами підпункту 49.18. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, податкове зобов’язання з податку на додану вартість, самостійно визначене платником податків у податковій декларації підлягає сплаті протягом 10 днів, наступних за останнім днем строку подання такої податкової декларації, а штрафні санкції застосовуються у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження висновків акта перевірки щодо несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, у тому числі відповідних податкових декларацій, платіжних документів.

Крім того, відповідачем не зазначено, що це за документ під назвою “Autopen від 01 грудня 2016 року” та не доведено, що у ньому самостійно визначено суму податкового зобов’язання; суд звертає увагу, що в акті перевірки відповідачем не визначено, за який період ТОВ “Промгазінвест” порушило граничні строки сплати податкового зобов’язання; крім того, в акті перевірки не вказано граничних строків сплати самостійно визначеної суми податкового зобов’язання.

Не надання доказів на підтвердження виявлених порушень та не зазначення в акті перевірки інформації про період подання податкових декларацій та граничних строків сплати суми грошового зобов’язання унеможливлює встановити порушення ТОВ “Промгазінвест” граничних строки сплати податкового зобов’язання, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене суд вважає висновки акта перевірки про порушення ТОВ “Промгазінвест” вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України помилковими.

Враховуючи необґрунтованість висновків акта перевірки та не надання відповідачем доказів, які б підтверджували виявлені порушення, суд не має можливості достовірно стверджувати про те, що у межах спірних правовідносин кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи.

Суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 28 вересня 2016 року №0093441201 та №0093461201 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Промгазінвест” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачену ним суду судового збору у розмірі 1 600,00 грн. за подання адміністративного позову майнового характеру за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Голосіївському районі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Промгазінвест” задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 28 вересня 2016 року №0093441201 та №0093461201.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промгазінвест” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Промгазінвест” (01013, м. Київ, вул. Промислова, 4; ідентифікаційний код 34491983);

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23, ідентифікаційний код 39468461)

Суддя В.А. Кузьменко