Постановление суда № 75810637, 09.08.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2457/18

09.08.2018

Кримінальне провадження

№ 1-кп/489/474/2018

У Х В А Л А

09 серпня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

судді - Крутія Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання - Лейфури Д.О.,

прокурора - Докторович Т.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До теперішнього часу судове слідство по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1, обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, не закінчено.

Строк тримання ОСОБА_1 під вартою закінчується 03.09.2018 року.

Прокурор заявила клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 строком на 60 діб.

Обвинувачена ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 заявили суду клопотання про зміну обвинуваченій запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи тим, що ризики прокурором не доведені, від суду не ухилялась, негативна характеристика не відповідає дійсності, тяжко хворіє.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що в клопотанні обвинуваченої та захисника необхідно відмовити, а клопотання прокурора підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.9 КПК України, суд приймає до уваги висновки викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини, з урахуванням практики якого застосовується кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема у рішеннях "В. проти Швейцарії" від 26.01.1993 р., "Мамедова проти Росії" від 01.06.2006 р., виходячи з яких наявність ризиків переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів оцінюється не тільки залежно від суворості можливого покарання та тяжкості злочину. Їх треба визначати з врахуванням низки інших ревалентних факторів, які можуть або підтвердити наявність такого ризику, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою, якими є характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені двох корисливих злочинів середньої тяжкості, раніше судима, притягається до кримінальної відповідальності Заводським ВП ГУНП в Миколаївській області, характеризується негативно, не працює та не має постійного джерела доходу, неодноразово ухилялась від явки до суду для розгляду відносно клопотання про обрання запобіжного заходу. Вищезазначене дає достатні підставі вважати, що ризики, які було враховано при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме вчинення нових злочинів та переховування від суду - не зменшилися. Таким чином, суд вважає, що інший менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого щодо виконання ним своїх процесуальних обов’язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити до 07.10.2018 року.

Визначити обвинуваченій заставу у розмірі 10572,00 грн. (десять тисяч п’ятсот сімдесят дві гривні 00 копійок) та обов'язки, які будуть покладені на обвинувачену у разі внесення нею застави: прибувати до суду за кожним викликом; не відлучатися із м. Миколаєва без дозволу прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання.

В клопотанні обвинуваченої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.П. Крутій