Решение № 75799632, 10.08.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 серпня 2018 року м. Рівне №817/1473/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Рівненській області до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Рокитнівський держспецлісгосп" про зобов'язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна екологічна інспекція у Рівненській області, звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Рокитнівський держспецлісгосп", про зобов'язання відповідача допустити державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області до проведення планової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства та надати для перевірки необхідні документи відповідно до статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до плану Державної екологічної інспекції України із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на 2018 рік в період з 14 травня 2018 року по 25 травня 2018 року було заплановано здійснення планової перевірки дотримання природоохоронного законодавства відповідачем., про що останній був повідомлений листом позивача від 24.04.2018 за №879/05-07/18. 15.05.2018 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Рівненській області було здійснено виїзд за адресою відповідача з метою проведення планової перевірки дотримання природоохоронного законодавства. Проте, директор ДП СЛАП «Рокитнівський держпецлісгосп» ОСОБА_1 безпідставно не допустив інспекторів позивача до проведення відповідної перевірки, про що складений відповідний акт. Позивач вказує, що своїми діями директор ДП СЛАП «Рокитнівський держспецлісгосп» ОСОБА_1 перешкоджає позивачу виконувати його повноваження щодо виявлення порушень природоохоронного законодавства, та притягнення винних осіб до відповідальності, визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у господарській діяльності» та Положенням про Державну екологічну інспекцію у Рівненській області, затвердженим наказом Держекоінспекції від 28.09.2017 №652. На думку позивача, факт не допуску до перевірки може свідчити про порушення відповідачем природоохоронного законодавства у зв’язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що статтею 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлений мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2018 року. Проте, статтею 6 вказаного Закону встановлено, що його дія не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, 18.12.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1104, відповідно до якої дія Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” не поширюється на Держекоінспекцію та її територіальні органи (в частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки). Таким чином, відповідач вказує, що до 31.12.2018 для Державної екологічної інспекції України діє мораторій на проведення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, окрім нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки. При цьому, жодним нормативно-правовим актом, якими у своїй діяльності зобов’язані керуватися Держекоінспекція та її територіальні органи, не встановлено права цих органів здійснювати планові перевірки щодо «дотримання вимог природоохоронного законодавства». Крім того, відповідно до пп.1 п.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів. Згідно з п.11 ч.2 ст.5 вказаного Закону, планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, яка віднесена, зокрема до високого ступеня ризику – не частіше одного разу на два роки. Так, в лютому – березні 2017 року Управлінням західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області було проведено комплексну перевірку відповідача, до якої залучалися державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області (тобто, посадові особи позивача), та в ході якої було перевірено дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства. Також, відповідач звертає увагу, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено право Держекоінспекції та її територіальних органів звертатися до суду з адміністративним позов про зобов’язання суб’єкта господарювання допустити її посадових осіб до проведення перевірки та надати усі необхідні для проведення такої перевірки документи. З наведених підстав просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 11.07.2018 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що наказом Держекоінспекції від 30.11.2017 №710 затверджений Річний план здійснення заходів державного нагляду (контрою) Держекоінспекції на 2018 рік, згідно з п.5171 якого заплановано провести перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства з 14.05.2018 тривалістю 10 днів.

24.04.2018 позивач направив відповідачу повідомлення за №879/05-07/18 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем у термін з 14.05.2018 по 25.05.2018.

25.04.2018 позивачем винесений наказ №100 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем та оформлене направлення на проведення перевірки №132.

15.05.2018 посадовими особами позивача здійснено виїзд за адресою відповідача з метою проведення планової перевірки, однак директор ДП СЛАП «Рокитнівський держпецлісгосп» ОСОБА_1 не допустив інспекторів позивача до проведення відповідної перевірки, про що складений акт про відмову у проведенні перевірки.

В подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.4 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Вказана норма кореспондується з положеннями п.5 ч.1 ст.19 КАС України, якими передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом.

Відповідно до ч.4 ст.46 КАС Укураїни, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об’єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об’єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб’єкту владних повноважень законом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).

Згідно з ст.1 вказаного Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 11 Закону №877 передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний, зокрема допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Відповідно до ч.9 ст.4 Закону №877, невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.

При цьому, ч.1 ст.8 Закону №877 встановлено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю) та застосовувати санкції до суб’єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Згідно з пунктами 1, 2 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 (далі – Положення №275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Пунктом 3 Положення №275 передбачено, що основними завданнями Держекоінспекції є: 1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; 2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об’єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об’єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі; 3) внесення на розгляд Міністра екології та природних ресурсів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Повноваження Держекоінспекції відповідно до покладених до неї завдань в частині звернення до суду визначенні пунктами 5, 8 та 9 Положення №275, якими передбачено, що Держекоінспекція: звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об’єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин; пред’являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Аналогічні повноваження позивача в частині звернення до суду закріплені в пунктах 5-7 розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію у Рівненській області, затвердженому наказом Держекоінспекції від 28.09.2017 №652.

Аналізуючи вищевказані норми права, суд приходить до висновку про те, що суб'єкт владних повноважень може виступати позивачем в суді, однак перелік адміністративних позовів, з якими він може звернутись до суду, є вичерпним і жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної екологічної інспекції (зокрема, позивача) звертатись до суду з позовом про зобов'язання підконтрольного суб'єкта господарювання допустити його посадових осіб до проведення перевірки та надати необхідні для проведення такої перевірки документи.

Таким чином, враховуючи, що обов'язок допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), встановлений Законом №877, який поширює свою дію на спірні правовідносини, та відповідно не потребує додаткового ухвалення судом рішення про це, а також ту обставину, що позивач в даному випадку не наділений повноваженнями на звернення до суду, суд дійшов висновку, що даний позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому в його задоволенні належить відмовити.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Рівненській області до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Рокитнівський держспецлісгосп" про зобов'язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Державна екологічна інспекції у Рівненській області (33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 11, код ЄДРПОУ 38012803);

2) відповідач - Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Рокитнівський держспецлісгосп" (34208, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, с. Рокитне, вул. Миру, 1, код ЄДРПОУ 33166992).

Повний текст рішення складено 10 серпня 2018 року.

Суддя Комшелюк Т.О.