Решение № 75776067, 08.08.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 серпня 2018 року № 826/2615/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спортмастер-Україна»доГоловного управління Держспоживслужби в Одеській областіпровизнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортмастер-Україна» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держспоживслужби в Одеській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними дій Головного управління Держспоживслужби в Одеській області по складанню акта перевірки від 08 грудня 2017 року, визнання протиправним та скасування рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 08 грудня 2017 року №333, визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 29 грудня 2017 року №112.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, перевірка проведена з перевищенням службових повноважень та є незаконною, оскільки позивачем не допущено посадових осіб відповідача до проведення планової перевірки, як наслідок, оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження до судового розгляду на 11 квітня 2018 року, яке відкладалося 15 травня 2018 року.

У судовому засіданні 15 травня 2108 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та врахування позиції, яка викладена у відзиві на позовну заяву.

На підставі ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Повідомленням від 30 жовтня 2017 року №253 відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» позивача повідомлено про проведення планової перевірки характеристик продукції у строк з 07 по 08 грудня 2017 року. Повідомлення вручене особі за довіреністю 08 листопада 2017 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.152).

30 листопада 2017 року відповідачем видано наказ №638 «Про проведення планової перевірки» та направлення №433 на проведення перевірки у формі планової виїзної/невиїзної перевірки позивача щодо характеристик продукції, що розповсюджується ТОВ «Спортмастер-Україна» за адресою Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, комплекс будівель і споруд №1, ТРЦ «Рів'єра». Предмет перевірки - дитячий одяг і взуття. Підстава: секторальний план державного ринкового нагляду на 2017 рік.

Листом від 07 грудня 2017 року №07/12-2 позивачем повідомлено відповідача про не допуск посадових осіб ГУ Держспоживслужби в Одеській області до здійснення планової перевірки у зв'язку з невнесенням ТОВ «Спортмастер-Україна» до наказу Мінекономрозвитку від 15 листопада 2016 року №1909, а також у зв'язку з тим, що в силу положень ч.2 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи державного нагляд (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) відносно позивача не частіше одного разу на два роки. Оскільки у грудні 2016 року відносно позивача проведено перевірку. Відсутні підстави для допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки.

08 грудня 2017 року посадовими особами відповідача складено акт перевірки характеристик продукції №271, в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 4, ч.1 ст.5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», п.3.16 Державних санітарних норм та правил «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні вимоги», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 2012 року №1138, а саме: джемпер (позиція 1) для дітей віком 4-х років (згідно таблиці величин розмірних ознак для хлопчиків від 3 до 16 років, в см) є небезпечним, так як містить вкладення синтетичних волокон 100%, натуральні волокна відсутні. Найменування продукції: джемпер для спорт. туризму для хлоп. Салатовий; А18АОUJUB07; розмір 104; дата виготовлення 04.2017; строк придатності - необмежений; одяг для активного відпочинку і туризму; склад -100% поліестер; виробник: імпортер ТОВ «Спортмастер-Україна», м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26; виготовлено в Китаї; ш/к2991017119633. До акту додано фотоматеріали, зроблені в магазині «Спортмастер» за адресою Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, комплекс будівель і споруд №1, ТРЦ «Рів'єра» (а.с.156-159).

На підставі акту перевірки від 08 грудня 2017 року №271 відповідачем винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №333, яким до ТОВ «Спортмастер-Україна» застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді заборони надання продукції на ринку. Спільно з розповсюджувачами позивачу необхідно вжити заходи, необхідні для заборони надання на ринку партій продукції (джемпер для спорт. туризму для хлоп. Салатовий; А18АОUJUB07; розмір 104; дата виготовлення 04.2017; строк придатності - необмежений; одяг для активного відпочинку і туризму; склад -100% поліестер; виробник: імпортер ТОВ «Спортмастер-Україна», м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26; виготовлено в Китаї; ш/к2991017119633), повідомити споживачів (користувачів), постачальника та інших розповсюджувачів у ланцюгу постачання відповідної продукції про ризики, які становить ця продукція. Строк виконання - до 12 лютого 2018 року. Вказане рішення отримане позивачем 09 січня 2018 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.171).

12 грудня 2017 року відповідачем складено протокол №98 про виявлене(і) порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність харчової продукції», що полягає у введенні в обіг небезпечної нехарчової продукції. За виявлене порушення передбачається відповідальність згідно п.1 ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

У зв'язку з порушенням позивачем вимог п.1 ч.2 ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» - введення в обіг небезпечної нехарчової продукції - 29 грудня 2017 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафних санкцій №112 у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51000грн.

Не погоджуючись з актом перевірки та винесеним на його підставі рішенням, позивачем надіслано лист від 04 січня 2018 року №04/01-1, отриманий відповідачем 11 січня 2018 року, стосовно того, що акт перевірки складений відповідачем з перевищенням службових повноважень та є незаконним, а також заперечення від 11 січня 2018 року №11/01-1, отримане відповідачем 16 січня 2018 року, на рішення №333 від 08 грудня 2017 року.

05 лютого 2018 року позивачем направлено відповідачу повідомлення №05/02-2, отримане останнім 12 лютого 2018 року, про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 грудня 2017 року №333 шляхом зняття з продажу продукції (джемпер для спорт. туризму для хлоп. Салатовий; А18АОUJUB07; розмір 104; дата виготовлення 04.2017; строк придатності - необмежений; одяг для активного відпочинку і туризму; склад -100% поліестер; виробник: імпортер ТОВ «Спортмастер-Україна», м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26; виготовлено в Китаї; ш/к2991017119633), ланцюг постачання відсутній.

Листом від 12 лютого 2018 року №1058/05/25 надано відповідь на лист від 04 січня 2018 року №04/01-1 та заперечення від 11 січня 2018 року №11/01-1, а також повідомлено, що рішення про вжиття обмежувальних заходів №333 не може бути скасоване лише на підставі повідомлення про вилучення з продажу виявленої продукції, оскільки вказаним рішенням позивача зобов'язано повідомити споживачів (користувачів), постачальника та інших розповсюджувачів у ланцюгу постачання про ризики, які становить ця продукція.

26 лютого 2018 року посадовою особою відповідача на підставі наказу від 22 лютого 2018 року №306 про проведення позапланової перевірки та направлення від 22 лютого 2018 року №214 проведено перевірку виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, результати якої оформлені актом №27. Перевіркою встановлено повне результативне виконання рішення від 08 грудня 2017 року №333.

Не погоджуючись з діями відповідача по складанню акта перевірки від 08 грудня 2017 року, вважаючи винесені на підставі проведеної перевірки рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 08 грудня 2017 року №333, постанови про накладення штрафних санкцій від 29 грудня 2017 року №112, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2004 року (далі по тексту - Закон №877-V) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Відповідно до ст.5 Закону №877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення. Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

За наявності у суб'єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу.

Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб'єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб'єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб'єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю). Проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) формується інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю). У разі виникнення потреби у внесенні змін до сформованого проекту плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) щодо узгоджених між органами державного нагляду (контролю) інших дат початку та строків здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органи державного нагляду (контролю) звертаються письмово з відповідними пропозиціями не пізніше 1 листопада року, що передує плановому, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, який має право вносити такі зміни до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) затверджує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та вносить відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 15 листопада року, що передує плановому.

Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Статтею 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року (далі по тексту - Закон №2735-VI) визначено, що державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Згідно ч.1 ст.4 Закону №2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів (ч.1,2 ст.10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).

Відповідно до п.4, 6 ч.1 ст.10 Закону №2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності зокрема: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень.

Положеннями ст.15 Закону №2735-VI визначено права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. Так, посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:

1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);

2) безперешкодно відвідувати, за умови пред'явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об'єкта: а) торговельні та складські приміщення суб'єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини дев'ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб'єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; б) місця, зазначені в пункті 3 частини дев'ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб'єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п'ятої статті 26 цього Закону; в) місця, зазначені в пункті 4 частини дев'ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції;

3) вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;

4) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог;

6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;

7) залучати у разі потреби в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, які залучені в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов'язки, визначені пунктами 1 - 5 частини першої статті 17 цього Закону;

8) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.

Ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності (ч.1 ст.20 Закону №2735-VI).

Пунктами 1-3 частини 1 статті 22 Закону №2735-VI визначено, що заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Статтею 23 Закону №2735-VI встановлено порядок проведення перевірок характеристик продукції.

Під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: декларація про відповідність; супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; документи щодо системи якості чи системи управління якістю; висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

Виїзні перевірки характеристик продукції проводяться: у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання; у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в експлуатацію (якщо відповідність продукції деяким встановленим вимогам може бути оцінена лише під час таких дій); за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції.

Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції двох робочих днів, у виробника такої продукції - трьох робочих днів. Продовження строку проведення виїзної перевірки не допускається.

Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов'язана роз'яснити суб'єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (зокрема договори, товарно-супровідна документація), визначає особу, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким цей суб'єкт господарювання поставив зазначену продукцію.

У разі якщо суб'єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно положень ч.1, 2 ст.24 «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду проводять планові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів згідно із секторальними планами ринкового нагляду.

Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є: а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам; б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції; б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

При цьому, у спростування тверджень позивача стосовно періодичності здійснення планових заходів, суд зазначає, що згідно ч.4 прикінцевих положень Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» положення абзацу другого частини четвертої статті 4, абзаців першого - четвертого і восьмого частини другої статті 5, абзацу п'ятого статті 10, частини четвертої статті 17, абзацу п'ятого підпункту 2 пункту 2 і пункту 3 статті 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 29, ст. 389; 2010 р., N 38, ст. 510) при вжитті заходів ринкового нагляду не застосовуються. Так, згідно роз'яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25 березня 2016 року №3632-06/8587-03 та від 21 березня 2017 року №3633-06/9130-03 «Щодо здійснення державного ринкового нагляду» визначення понять «державний ринковий нагляд» та «державний нагляд (контроль)» не є тотожними.

З матеріалів справи вбачається, що згідно секторального плану державного ринкового нагляду на 2017 рік повідомленням від 30 жовтня 2017 року №253 відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» позивача повідомлено про проведення планової перевірки характеристик продукції у строк з 07 по 08 грудня 2017 року у відповідності до вимог діючого законодавства, оскільки вказане повідомлення вручене позивачу 08 листопада 2017 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.152), тобто не пізніше, ніж за 10 днів до початку проведення перевірки.

Згідно статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

З матеріалів справи (лист позивача від 07 грудня 2017 року №07/12-2) вбачається, що 07 грудня 2017 року в магазин «Спортмастер» прибули співробітники ГУ Держспоживслужби в Одеській області з метою проведення заходу державного нагляду (контролю), пред'явивши направлення на проведення перевірки 433 від 30 листопада 2017 року та копію наказу №638 від 30 листопада 2017 року. Тобто факт пред'явлення наказу та направлення позивачем не заперечується. При цьому, не погоджуючись з призначенням перевірки, доказів оскарження наказу на проведення перевірки позивачем не надано.

Відповідачем в силу положень ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час виїзної перевірки характеристик продукції проводилося обстеження зразків продукції у торговельному приміщенні позивача, підтвердженням чого є надана відповідачем фото фіксація виявлених порушень.

Згідно частини шостої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Як зазначено вище, за результатом планової перевірки відповідачем складено акт перевірки та прийнято оскаржувані рішення та постанову, отже відповідач діяв відповідно до згадуваних норм законодавства. Також під час перевірки продукції відповідачем здійснено фото фіксацію, що підтверджує порушення, викладені в акті.

Положеннями ч.1 ст.1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» визначено, що безпечна нехарчова продукція - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням, окрім іншого, характеристик продукції, у тому числі її складу.

Згідно положень ст.4, ч.1 ст.5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» виробники зобов'язані вводити в обіг лише безпечну продукцію.

Продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством.

Згідно вимог п. 5.4 «Вимоги безпечності» ДСТУ ГОСТ 25295:2005 одяг повинен бути виготовлений з матеріалів, безпечних для здоров'я користувача. Вкладення синтетичних та хімічних волокон в текстильні матеріали для дитячого одягу повинні відповідати вимогам діючих в країні державних санітарних норм або їх використання повинно бути дозволено державними органами охорони здоров'я.

Відповідно до п.3.16 Державних стандартних норм та правил «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основі гігієнічні вимоги», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 29 грудня 2012 року №1138, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 січня 2013 року за №86/22618 одяг другого шару для дітей віком від 3 до 7 років дозволяється виготовляти з натуральних, штучних та змішаних тканин, вміст натурального волокна в останніх повинен бути не менше 50 %.

Проте, як вбачається з фотоматеріалів, відзнятих відповідачем під час здійснення перевірки характеристик продукції (а.с.156-159), джемпер для дітей віком 4-х років (згідно таблиці величин розмірних ознак для хлопчиків від 3 до 16 років, в см) є небезпечним, так як містить вкладення синтетичних волокон 100%, натуральні волокна відсутні. Найменування продукції: джемпер для спорт. туризму для хлоп. Салатовий; А18АОUJUB07; розмір 104; дата виготовлення 04.2017; строк придатності - необмежений; одяг для активного відпочинку і туризму; склад -100% поліестер; виробник: імпортер ТОВ «Спортмастер-Україна», м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26; виготовлено в Китаї; ш/к2991017119633.

Частиною 1 статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Згідно ст.12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики за певних умов, він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем споживачів (користувачів) про такі ризики або рішення про вжиття заходів щодо приведення продукції у відповідність із вимогами щодо забезпечення безпечності продукції перед введенням її в обіг на ринку України.

Статтею 45 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст.16 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» передбачені підстави звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності.

Так, виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», якщо доведе, що: вона не вводила відповідну продукцію в обіг; з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили; відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов'язкових для нього приписів державних органів; у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.

Крім того, слід звернути увагу на Конвенцію ООН з прав дитини - міжнародний правовий документ, що визначає права дітей в державах-учасницях. Конвенція з прав дитини є першим і основним міжнародно-правовим документом обов'язкового характеру, що присвячений широкому спектру прав дитини. Документ складається з 54 статей, що деталізують індивідуальні права осіб віком від народження до 18 років (якщо згідно застосовним законам повноліття не настає раніше) на повний розвиток своїх можливостей в умовах, вільних від голоду і нужди, жорстокості, експлуатації та інших форм зловживань.

Кожна дитина має право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, соціального розвитку, батьки несуть відповідальність за забезпечення необхідного рівня життя дитини. Держава ж створює відповідні умови для реалізації цієї відповідальності.

Тобто, за наслідками проведеної перевірки у зв'язку з виявленим порушенням, відповідачем правомірно винесено спірне рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 08 грудня 2017 року №333, яке виконано позивачем, підтвердженням чого є висновки акту перевірки від 26 лютого 2018 року №27.

Крім того, 12 грудня 2017 року відповідачем складено протокол №98 про виявлене порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність харчової продукції», що полягає у введенні в обіг небезпечної нехарчової продукції. За виявлене порушення передбачається відповідальність згідно п.1 ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Відповідно до п.1 ч.2 ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» за введення виробником в обіг небезпечної нехарчової продукції штрафні санкції застосовуються - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зв'язку з порушенням позивачем вимог п.1 ч.2 ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» - введення в обіг небезпечної нехарчової продукції - 29 грудня 2017 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафних санкцій №112 у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51000грн.

На переконання суду, звільнення суб'єкта господарювання, в даному випадку позивача, від відповідальності не може бути застосовано до даних правовідносин, оскільки останнім не спростовані встановлені в ході судового розгляду допущенні ним порушення та факт того, що продукція, яка наразі не відповідає встановленим стандартам та нормам не вводилась в обіг саме позивачем.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача стосовно того, що продукція яка перевірялась підпадає під норми п.3.12 Державних стандартних норм та правил «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основі гігієнічні вимоги», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 29 грудня 2012 року №1138, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 січня 2013 року за №86/22618 як така, що має спеціальне призначення та повинна використовуватися лише епізодично, оскільки у вказаному пункті є перелік речей, а саме: костюми купальні, карнавальні, бальні і театральні. У зазначеному переліку відсутні слова чи словосполучення, які б вказували на його продовження чи неповноту. При цьому, висновок експортного дослідження №056/427 від 23 серпня 2017 року не є належним та допустимим доказом на підтвердження того, що перевіряємо продукція підпадає під правову характеристику епізодичності згідно п.3.12 Державних стандартних норм та правил «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основі гігієнічні вимоги».

Щодо наявного у матеріалах справи звіту №217 від 05 лютого 2018 року за результатами санітарно-гігієнічної оцінки продукції (назва продукції: джемпер для спорт. туризму для хлоп. Салатовий; А18АОUJUB07; розмір 104; дата виготовлення 04.2017; строк придатності - необмежений; одяг для активного відпочинку і туризму; склад -100% поліестер; виробник: імпортер ТОВ «Спортмастер-Україна», м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26; виготовлено в Китаї; ш/к2991017119633), згідно якого заявлена продукція відповідає критеріям безпечності для здоров'я людини та може використовуватися у заявленій сфері застосування, даний висновок не спростовує невідповідності вказаної продукції вимогам п.3.16 Державних стандартних норм та правил «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основі гігієнічні вимоги», оскільки містить вкладення синтетичних волокон 100%, натуральні волокна відсутні.

Оскільки судом не встановлено порушень у діях відповідача та підстав для визнання протиправними та скасування спірних рішення та постанови, позовні вимоги ТОВ «Спортмастер-Україна» задоволенню не підлягають.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В розрізі встановлених обставин справи, обсягу розглянутих доводів адміністративного позову та відзиву на нього, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Спортмастер-Україна» не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортмастер-Україна» відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова